Запропонований матеріал піддайте мовностилістичному редагуванню. 1. Відповідно з обсягом фіксованих даних, усі протоколи поділяються на три групи. 2. Заслухавши виступ виступаючого про факти порушення виробничої дисципліни студентами під час педагогічної практики, прийняли рішення прийняти міри. 3. Дивлячись на запити шкіл щодо місця проходження практики, задовольнили заяви студентів. 4. Затвердивши графік учбового процесу, було прийнято рішення призначити відповідальних за його дотримання. 5. Призначивши куратора тієї чи іншої академічної групи, варто зважати на його навчальне навантаження

У кожної людини є хобі, улюблене заняття. У Ченнінг говорив, що заняття, що не містить труднощів, що не вимагає повної напруги розуму і волі, негідно людини.
Одним з моїх улюблених занять є читання. Вважаю, що книга - найкращий друг людини. Для кожного віку є своя улюблена книга. Коли я була маленькою, мені дуже подобалися твори М. Носова. Особливо, «Пригоди Незнайка». Читати я навчилася в 4 роки і, звичайно ж, моїми друзями стали герої А. Барто, Б. Заходера, С. Маршака, С. Михалкова.
Я впевнена, саме книга формує людину і вчасно прочитана книга - величезна удача. В. Солоухін говорив, що читаючи деякі книги, можна правити свою мову, а не інших свою громадянську совість. Тут хочеться відразу згадати книгу А. Гайдара «Тимур і його команда». Для мене вона є найулюбленішою. Шкода, що в сучасний час діти стали лінуватися читати. Адже читання - це праця, творчість, самовиховання своїх духовних сил, волі (В. Сухомлинський). Вчора я прочитала розповідь В. Солоухін «Месник». Завтра мене чекають нові корисні книги, які будуть змушувати мене думати ...

 У мене є маленьке цуценя. Його кличка Томмі. Це непородиста собачка. Він має не довгу шерсть світло-коричневої масті. Він, мабуть, ще немає рочка. Зовсім маленький. Унього дуже маленькі очка й вушка. Але навигляд "ангелятко".
 Я його знайшла на вулиці, коли поверталася з магазину. Він виглядав дуже бідолашним."Мабуть прогнали з дому"- зразу подумала я. Я знала, що батьки мені не дозволять залишити його, хоча мені цього так хотілося.Ішовши додому, я помітила, що цуценя йде за мною. Воно мені зразу сподобалося тому я не витримала і привела додому. Мама була не задоволеною мною, але як тільки побачила це миле личко, зразу дозволила мені його залишити.
 Я довго думала чому? Чому таке прекрасне стіворіння прогнали? Виявляється Томмі може побачити на столі щось смачненьке і скоренькопоки ніхто не бачить по ласувати. Але ми його поступово привчили не смакувати тим, чим не треба. Через його слухняність ми ще більше його любимо.