Найдитеив предложении имя прилагательное используемое в роли сказуемого «самы большой рюкзак давно был собран , поэтому мы спокойно сидели у деревянного стола»

Відповідь:

Значущими частинами слова є корінь, суфікс, префікс, закінчення.Префікс — це значуща частина слова, яка знаходиться перед коренем і слугує для утворення нових слів. Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для творення слів із новим лексичним значенням. Закінчення – це змінна частина слова.  Щоб правильно написати слово, треба знати, з яких частин воно  складається.Так.Спільнокореневі слова — це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями.Слова, які мають спільну частину — корінь та однакове значення.Тато —Татко, татусик; бабуся — Бабусенька, бабусечка, бабуня, бадунечка; матуся — Матінка, матіночка, матусенькаЗакінчення  виражає його граматичне значення, а також слугує для зв’язку слiв у словосполученнi й реченнi.Суфікси : -к- о (татко), -ок (дружок), -ик (Тарасик), -ець (братець), -иц'- (а) (сестриця), -ичка (молодичка), -инка (дівчинка), -очк- а, -ечк- а, -очок, -ечок (невісточка, донечка, синочок), -оньк- а, -еньк- а ( дівчинонька, бабусенька), -ун'- (а) (матуня), -ус'- (а) (матуся); похідні -усеньк- а, -унечк- а, -уньчик, -усечк- а (бабусенька, матунечка, татуньчик, бабусечка)Змінні слова набувають різних форм, змінюючи своє закінчення за відмінками, родами, числами.Усі змінні слова мають закінчення. Незмінні - слова,що не мають закінчення, граматичних форм .Вони завжди вживаються в одній формі.  

    9.За домогою закінчення

Пояснення:

ну давайиши

Объяснение:

У житті повинна бути гармонія. Людина завжди прагне бути щасливою, а щастя — це наявність усього потроху, але доско­налого й бажаного. Я вважаю, що в житті все повинно бути в сво­їх межах, вчасно, природно і водночас під власним контролем. Тоді будь-яке негативне життєве явище може бути подоланим, а позитивне стане замість нього домінантним у житті. Та все зале­жить від самої людини. А головне — це бути впевненим у своїх можливостях, не зупинятися на досягнутому й увесь час прагнути до вдосконалення. Треба пізнати спочатку себе самого, зробити відповідні висновки й потім, уникаючи своїх негативних рис, пра­цювати над своїм інтелектуальним, моральним і духовним розвит­ком як особистості. Самопізнання має тривати упродовж усього життя, бо на кожному етапі власної досконалості у людини виявляються нові якості.

Життя — не «практика без теорії», і тому воно таке яскраве і непередбачуване людьми: якби життя проходило спокійно, врів­новажено, без лиха і суму, без поразок, тоді б не існувало радості; якщо не бу­ло б горя, то людина не знала б щастя. Тому дуже важливо знаходити «золоту середину», вірити в світле майбутнє й просто радіти тому, що живеш, не звертаючи уваги на дрібні проблеми. А допомагають у цьому добро, тепло, ласка, щирість самої людини, які згодом обов'язково повернутьс до неї від тих, хто її оточує. Перемагає завжди добро; якщо хочеш бути щасливим — будь ним, поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою, - ці істини вічні й не потребують коментарів, саме за ними я і намага­юся жити.

Найбільшою людською вадою я вважаю егоїзм. Егоїзм, байдужість, холодність - це найгірші риси людини, бо саме з них народжуються жахливіві злочини, підлі вчинки, обман, зрада. З людьми, які мають такі риси, не варто мати справу, не можна прислухатися до їхніх порад. Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють "по одежі", не враховуючи їхню сутність, не заглядаючи і їхній внутрішній світ. Якби люди усвідомили, що найголовніше - це взаєморозуміння, не було б багатьох прикрих конфліктів між ними, незрозумілих самогубств, страждань. Адже є люди, які всі свої добрі риси характеру ховають у глибині серця, не відкриваючи себе тим, із ким спілкуються. Щодо мене, то я хочу бути для кожного приємним і щирим співрозмовником, завжди жити в такому суспільстві, де зможу вільно духовно зростати, збагачуватись, набувати знань і досвіду у взасостосунках із людьми. Це - нормальне життя, до якого я прагну.