У тексті знайдіть прислівники, випишіть їх разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначте розряд прислівників. Дайте назву тексту. Визначте стиль і тип мовлення. Птаство — елемент, що пов'язує тутешній світ з потойбічним, переносник душ. Душі померлих містяться у раю. І повертаються вони восени в рай. Очевидно, з цих двох слів утворилося «вирій». «А ключі від вирію Бог доручив зозулі», — говориться в легенді. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів на землю. А ще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно «зозуленькою-матінкою». Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання — Леля. Ну, а як відомо — від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей. Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

QQ Марго)))

Объяснение:

                    Чи можуть тварини спілкуватися?

  Я часто задумуюсь над тим, чи можуть спілкуватися тварини. Звичайно, мову мають лише люди, а тварини спілкуються за до вигуків. Силою голосу та виразністю звука вони можуть сповістити про небезпеку, проявити радість або щастя. До того ж, тварини можуть спілкуватися на значній відстані одне від одного.

  Вміють спілкуватися тварини і з людьми. Згадаймо мову їхнього тіла. Коли я вертаюсь додому, мій пес радісно колихає хвостиком у різні боки. Такий рух означає, що він радий мене бачити. Розуміє мій пес і мою мову. Наприклад, коли я кажу йому, що час гуляти, він стрімко біжить до дверей. Мова у тварин інша, особлива, але дуже цікава, варто лише по гати!

Буває, що зимі потрібно всього кілька годин, щоб вступити у свої права - за ніч укриє снігом землю, будинку, даху, дороги, лісу, поля. І всі ми радуємося, що зима наступила й все белим-бело. Нам здається, усі задоволені, що всі приховано під снігом. А от птахам, напевно, нерадісно. Де ж тепер їм брати корм? І холодно, і голодно птахам, нашим пернатим друзям. На гілках і проводах сидять, нахохлившись, прилітають ближче до людського житла в надії, що тут знайдуть хоч якусь годівлю Хто ж може до неборачкам-птахам? Тільки ми, люди. Тільки ми вміємо робити годівниці. Тільки ми можемо розвісити їх на околишніх деревах і насипати в них зернятка й хлібні крихти. Довідайтеся, які птахи живуть у вашій місцевості, які в них звички, який корм вони їдять. Можна зробити годівницю й повісити у дворі, у найближчому парку, саду або в лісі. Можна влаштувати годівницю в себе на балконі або за вікном. Спочатку птахи будуть боятися підлітати до неї, але потім звикнути й ви можете гати, як вони весело скльовують зернятка з дерев'яної дощечки, що ви поставили для них. У дощечки повинні бути бортики, щоб корм не зсипався й дах, щоб його не заносило снігом Що можна насипати в годівницю крім хлібних крихт? Просо, овес (можна навіть геркулесовую крупу), пшеницю, кукурудзу. Дуже люблять пташки гарбузові й соняшникові насіннячка. Для синичок підвісьте на мотузочці шматочок сала. Вони впиваються коготками в нього, розгойдуються на ньому як на гойдалці й одночасно клюють його. Виглядає це дуже забавно. Якщо пташки помітили вашу годівницю і їм сподобалося частування, то вони будуть прилітати в цю пташину їдальню регулярно. Не забувайте підсипати їм корм частіше, буде дуже кривдно, якщо вони прилетять, а їжі немає. Зробивши хоча б одну годівницю, ви до декільком птахам протриматися в холодні місяці. Звичайно, вони не зможуть сказати вам " ", адже вони не вміють говорити. Але вони однаково будуть дуже вдячні