Будова слова: з'являються.

з-корень

явл-корень

я-суфикс

ть-суфикс

ся-окончание

Объяснение:

Я прокидаюсь дуже рано тому-що до школи  треба . Хоча у мене друга зміна , все одно . Навчаюсь я дуже добре . Але дуже втомлююсь ближче ввечері я не чую ні рук , ні ніг . Тому-що крім школи я ходжу на різні кружки на танці , на курси по англійському , французькому та німецькому . Та до мене приходить репетитор по математиці . А ще я ходжу на плавання та почала ходити на дзюдо . Ха , і щоб не було цих розмов що дівчинка не може себе захистити це не про мене . Хоча усі дивуються , як я усе встигаю . Та ще й встигаю знімати на ютуб . Вони сі запитують " Як ? " . А я скажу як . Це мій секретик . Я просто займаюсь цим для себе і накручую себе що це мені подобається . А знайти час на себе завжди легше ніж на освіту , курси , репетиторів і т.д. Знайти час на себе прекрасну . Спробуйте !

Объяснение:

Объяснение:

Шкільна освіта зосереджена на оволодінні гуманітарними й точними науками. На уроках дитина може дізнатись багато нового. Однак про те, як треба вчитись, як підвищувати ефективність навчання і зробити так, щоб усе було простіше й цікавіше, більш запам'ятовувалось і надовго зберігалось у пам'яті, швидше за все, дитина так і не дізнається. Принаймні не у школі.

Тому варто показати дитині, що велике значення має те, коли вчитись, в яких умовах, що навчання під акомпанемент телевізора або гучної музики не буде ефективним і що перерви у вивченні нової інформації не менш важливі, ніж час підвищеної концентрації уваги. Але, як показує досвід, найбільш типова стратегія навчання полягає в багаторазовому читанні тексту, спробах запам'ятати його «слово у слово» без глибокого розуміння змісту, у вивченні великої кількості матеріалу за один раз, відсутності повторень і недостатній кількість сну – і це всього лише частина найтиповіших помилок.

То ж як, власне, має виглядати ефективне навчання?

По-перше, необхідно пояснити дитині, що навчання не є процесом відтворення, в якому мова йде тільки про те, щоби «вгризатись» у заданий матеріал. Як показують численні дослідження, чим більше ми вкладаємо у вивчення своєї уяви, чим більше почуттів та емоцій залучається до процесу запам'ятовування, тим ефективніше буде навчання. Участь у процесі навчання уяви призводить до того, що розум запам'ятовує інформацію у двох «кодах» – вербальному й візуальному (образному), що значно підвищує ймовірність запам'ятовування.

Як довів невролог Манфред Спітцер у своїй книзі «Як мозок учиться», надзвичайно важливим питанням є включення у процес навчання емоцій, що суперечить стереотипному поділу на інтелект та емоції і свідчить про їх синергію у процесі пізнання. «Найбільш тривало й міцно зберігається в пам'яті та інформація, яка була отримана в позитивному емоційному контексті», – стверджує вчений. У процесі запам'ятовування дуже корисним інструментом також є так званий ефект «стосовно мене». Він полягає в тому, що легкість запам'ятовування, а також міцність знань тим більше, чим більше засвоюваний матеріал стосується безпосередньо нас самих і нашого досвіду.