До поданого речення обрати схему (знаки в речення пропущено Небо вже дихає білими весняними хмарами, а діброва аж очі вбирає фіалковою синню, що тремтить, мов марево. * [ ], і [ ], і [ ][ ], а[ ], [ ], [ ][ ], а [ ], ( )( ), [ ], а []

Дівчинка знаходить горіх , який виявляється чарівним : він виконує бажання , але в тому випадку , якщо на нього падає ночами місячне світло . Дівча загадує бажання і у неї все збувається. Про горіх дізнається зла чаклунка і вночі вона краде горіх у дівчати , щоб горіх виконував бридкі бажання чаклунки ( захопити владу над людьми). Дівча вранці виявила що горіх пропав і хтось з друзів їй повідомляє , хто саме вкрав горіх. Разом з друзями дівчисько намагається перешкодити планам чаклунки , вони борються проти неї і забирають у неї горіх. Пізніше з'ясовується , що цей горіх втратила добра фея , яка тепер шукає його . Дівча і друзі повертають горіх феї , за це вона їх нагороджує подарунками і дарує їм щастя

Тема твору для мене є дуже глибокою. Розмірковуючи над підставленим питанням, складно дати однозначну відповідь. Спробую пояснити, чому мені важко дати конкретну відповідь на питання: чому важливо вміти прощати?

Вміти прощати – це великий дар, яким володіють деякі. У кожного з нас свої емоції і свої погляди. Так трапляється, що люди розходяться в думках, сваряться, роблять один одному боляче, а потім роками тримають образу один на одного. Є й інша категорія людей, які не дивлячись на пройдені неприємності, мають внутрішню силу і можуть зі спокійною душею пробачити свого кривдника. Так як же знайти баланс, навчитися прощати і чому це, дійсно, важливо?

Для початку, хочеться написати ось що. Я, однозначно, можу сказати, що важливо прощати рідних людей, родичів і близьких. Не всі рідні люди є ідеальними, але й ми самі, далеко, не подарунок. Кожен з нас має право на свою думку і вчинки. Найчастіше, родичі сваряться на побутовому рівні, а потім довгий час тримають образу всередині себе. Такі люди дуже горді і це якість, заважає їм зробити перший крок і помиритися. Але це не правильно. Всяке буває в житті, а рідних людей у нас не так багато. Важливо дорожити ними і приймати такими, якими вони є. На жаль, люди не вічні. Ми не замислюємося про це, в момент сварки. Ми переживаємо внутрішньо, але розбіжність у поглядах заважає помиритися. І тут важливо навчитися прощенню. Не варто через дурниць відмовлятися від рідних. Жодна сварка не варто того, щоб з вашого життя пішов близька людина. Вчіться знаходити компроміси, домовлятися.