Морфологический разбор прикметника слова зеленi​

Объяснение:

Поет - механік людських мас, Динамомайстер, будівничий,

повстань майбутнього сурмач, що конструює День над Hіччю.

Куди ж поділа, Степова Елладо, варязьку сталь і візантійську

мідь?

О, плоских ріль піский хрести, — Прабатьківщино! Годі,

годі: вся серця кров отам, на Сході, де недовершеная — ти.

Ти,  красо землі несказанна нам немудрим — даремний дар!

Знаю — медом сонця, ой Ладо, в твоїм древнім тілі — весна.

Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.

Гей, ідіть, благодатні зливи! Випадайте перлисті роси! Хай нап’ються до несхочу ниви. Хай дівчата помиють коси.

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение: