У реченні"СЛОВО МОЄ, сила МОЯ, СЛАВО, сльозо МОЯ, ГНІВАНЮ ТИ МІЙ , ХТО і ЩО ЗРІДНИЛО НАС Й ПОСЛАЛО ..."виділенні слова. А-однорідні підмети. Б-однорідні додатки. В-однорідні присудки. Г-не є членами речення​

Г

Объяснение:

звертання не є членами речення

1. Невисокий хлопець зайшов до кав'ярні.
2. Здалося, що він не високий, а навіть височезний.

Потрібно зрозуміти чим відрізняються цих два слова. Згідно правил української мови, прикметник з часткою не писатимемо разом, якщо без неї він не використовується. Наприклад, ненависний. Або ж у тому випадку, коли прикметник із часткою не можна замінити іншим - без частки не: невисокий - низький.
Що ж до написання прикметника окремо з часткою не, то тут є кілька правил:
- якщо в реченні щось протиставляється (Він виявився не хоробрим, а боягузом.);
- якщо поряд із прикметником є пояснювальне слово - зовсім, аж ніяк, ні (Ця історія була зовсім не веселою.);

Зима. Царство снігу i морозу. Одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. Як гарно прокинутися вранці й відчути початок нового зимового дня! Прокинешся, скочиш зi свого ліжка, пiдбiжиш до віконця — i твої очі відразу ж засліплює океан кришталево-чистого снігу. Він, наче дорога матерія, блищить i переливається під скупими променями зимового сонця.

Дерева надворі теж у важкому дорогому вбранні. Пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi білою пухкою тканиною. На гілках деяких дерев розвішано годівнички. Снiгурi, горобці та iншi птахи прилітають туди підгодуватися. Приємно i весело гати за галасли вою метушнею птахів!

Вранці може піти сніг. Iнодi вiн густий, пухнастий, а ще вiн може ледь яскриться на сонці. Тодi здається, що з неба сиплеться легке i майже непомітне срібло — й увесь ранок через це набуває урочистості. Дуже приємно бути надворі зимового ранку, дихати його чистим морозним повітрям!