1. Напевно, день і ніч дивився б кіно. 2. Минуло, по суті, зовсім небагато часу, і людина здобула крила, піднялася в повітря, перетнула океани. 3. Відомо, що розвитку творчих здібностей, безумовно, сприяють різні умови. 4. І ти завжди, я сподіваюсь, будеш чесною людиною, якій можна довірити найважливішу таємницю. 5. Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся. 6. Ф якщо він хизується, що йому, мовляв, байдуже, то кривить душею, маскує невгасимий внутрішній біль. 7. Художня кінематографія існує, як відомо, на базі літератури, кінодраматургії, отже, висока якість фільмів обумовлюється передусім творчою повноцінністю сценаріїв. 8. Пісня, здавалося, бриніла вже в ньому. 9. Кажуть, дні на полі - хліб у коморі.

1. Напевно, день і ніч дивився б кіно.

2. Минуло, по суті, зовсім небагато часу, і людина здобула крила, піднялася в повітря, перетнула океани.

3. Відомо, що розвитку творчих здібностей, безумовно, сприяють різні умови.

4. І ти завжди, я сподіваюсь, будеш чесною людиною, якій можна довірити найважливішу таємницю.

5. Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся.

6. Якщо він хизується, що йому, мовляв, байдуже, то кривить душею, маскує невгасимий внутрішній біль.

7. Художня кінематографія існує, як відомо, на базі літератури, кінодраматургії, отже, висока якість фільмів обумовлюється передусім творчою повноцінністю сценаріїв.

8. Пісня, здавалося, бриніла вже в ньому.

9. Кажуть, дні на полі - хліб у коморі.

 

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.

Привіт1 -привіт! -щог робиш  -пишу твір -а який -видатні люди  -хм..як ціково,і про кого саме -ну про наполеона,шевченка,хмельницького ларису косач. -ну шевченка хмельницького ти лесю українку я ще розумію, але при чому тут наполеон -як при чому? він ж теж видатна людина -я його не визнаю як видатного -чому -тому що він хотів зруйнувати український народ -о це і є твоя причина? -так -я розумію що ти патріот але потрібно знати і про інших видатних осіб.адже наполеон   зробив не тільки погані а і хороші справи -звідки ти це взяла -ну незнаю це моя думка -він був поганий це я тобі з книжки кажу. -добре тоді я не буду про нього писати. -ну ось і добре,о як ти мене заговорила,мені вже час бувай -бувай надіюсь