ів Підкреслити члени речення: 1.Я кланяюсь народу-сівачу, його святині-пісні незабутній. 2.Такий пісенний добрий лад в землі моєї - України. 3.І долинає дивний спів-сама мелодія, без слів. 4.І пісня-сонячна душа народу - злетіла в небо, плавна і дзвінка. 5.Хто поверне нам пісні-інструкції до користування поверненими цінностями.

Підмет - хто? Що?

Присудок - шо робити? Що зробити?

Означення - який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє?

Додаток - питання всіх непрямих відмінків

Обставина-як? Де? Куди? Коли?

Держи)) С моей курсовой кусок))

Римське право є цінним не лише як архаїчний пережиток минулого. Не дивлячись на те, що ось уже понад тисячоліття правознавці активно  користуються римськими юридичними концепціями, поглядами, поняттями, конструкціями, системою нормативно-правового регулювання, заснованою на ідеях формальної рівності і незалежності учасників ринкових відносин та багатьма іншими аспектами римського права, в ньому залишився величезний простір для переосмислення та вдосконалення відносно сьогоденних реалій. Так, щоразу економічні та соціальні еволюції змушують нас звернутися до досвіду правового розвитку країн. У більшості з них наука приватного права ґрунтується на римському праві, що повертає нас до даної теми.

Орфографія- це правопис. Орфографія містить кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.

Головний розділ орфографії- це розділ про позначення звуків мови буквами.

Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс, що залежить від змісту та поєднання з іншими словами (нарешті ми з вами зустрілися! - на решті теріторії люди також неодноразово стикалися з цим загадковим явищем).

Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).

Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.