Які прикметники належать до присвійних? Навести приклади

Присвійні прикметники (чий?) творяться по-різному від іменників І і II відмін

Творення присвійних прикметників

Від іменників

І відміни

(назв людей, тварин) Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за до суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи г, к, х, ґ (“хуґа гука”) чергуються із ж, ч, ш, дж: Галя — Галин, Ольга — Ольжин, дочка — доччин, свекруха — свекрушин, Мамалиґа — Мамалиджин.

Суфікс -ін виступає лише після й (на письмі -їн): Марія — Маріїн, Надія — Надіїн, Дар’я — Дар’їн.

В усьому іншому присвійні прикметники повністю зберігають написання іменників, від яких вони утворені (див. Уподібнення приголосних за місцем творення; Вживання м’якого знака): Параска—Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), невістка—невістчин (хоч вимовляємо [нев’ішчин]), Вутанька—Вутаньчин (перед шиплячим м’який знак зберігається), Маланка — Маланчин.

Від іменників

II відміни

(що позначають загальні і власні назви) Від іменників II відміни присвійні прикметники творяться за до суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов- або -ев- (-єв-):

а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування

-ів — -ов-:

батько — батьків, батькового, батьковому...;

столяр — столярів, столярового, столяровому...;

б) якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв) — -ев- (-єв-):

Мусій—Мусіїв, Мусієвого, Мусієвому...;

коваль — ковалів, ковалевого, ковалевому...;

Кайдаш — Кайдашів, Кайдашевого, Кайдашевому...;

тесляр — теслярів, тесляревого, тесляревому...

У називному і знахідному відмінках однини присвійні прикметники мають нульове закінчення: (чий?) батьків, материн.

Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за до суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): бджолиний, пташиний, орлиний, зміїний, солов'їний; чи суфіксів -ач, -яч: собачий, качачий, телячий, свинячий.

Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий: вовчий, овечий.

Бажання - небажання
Вдячність - невдячність
Визнання - невизнання
Везіння - невезіння
Воля - неволя
Дбайливість - недбайливість
Довіра - недовіра
Доля - недоля
Заможність - незаможність
Зацікавленість - безцікавість
Звичність - незвичність

Антоніми - це слова, що мають протилежне значення. У даному завданні потрібно знайти такі слова до заданих слів, які починаються на приставку "не". Просто додаємо цю приставку до кожного слова. Наприклад, до слова "бажання" додаємо приставку "не" і отримуємо "небажання". Так само поступаємо з іншими словами. Всі антоніми записуємо парами, щоб було зрозуміло, які слова є протилежними одне одному.

1.) В данном предложении украинские поэты Иван Франко и Тарас Шевченко используют однородные смысловые отношения между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Защемить щось у його душі" и во второй части предложения "він молиться гаряче звичаєм усталених зворотів" оба предложения имеют общий смысловой характер, описывающий внутреннее состояние человека и его действия в ответ на это состояние. Поэтому смысловые отношения в данном предложении можно считать однородными.

2.) Во втором предложении тоже использованы однородные смысловые отношения между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Він швидко скріпився духом" и во второй части предложения "громада кликала його, потребувала його ради" оба предложения описывают поведение и эмоциональное состояние человека в ответ на действия окружающих. Поэтому смысловые отношения в данном предложении также можно считать однородными.

3.) В третьем предложении используется неоднородное смысловое отношение между частями безсполучниковых складных предложений. В первой части предложения "Не щебече соловейко" упоминается отсутствие пения соловья, а во второй части предложения "В лузі над водою, Не співає чорнобрива, Стоя під вербою" описывается позиция и поведение чорнобрива (птицы) под вербой. Оба предложения имеют разные смысловые характеристики и не относятся к одному и тому же событию или действию. Поэтому смысловые отношения в данном предложении можно считать неоднородными.