Зазвичай останнє , що я роблю, вимикаючи комп’ютер , видаляю історію пошуків, хай би що шукав. Скласти схему речення

У світі дуже багато різних людей. У всіх свій характер, поняття і світогляд.

Я вважаю, що наполегливість — це дуже добра риса хавактеру. Людина , яка має цю рису завжди йде до своєї мети і долає всі перешкоди. Але я не дуже добра сторона цієї риси. Наполегливість має бути такою, щоб не шкодила оточуючим і мала лише позитивні наслідки.

Скромність — це теж гарна риса характеру. Скромна людина не буде принижувати інших заради своєї мети, не буде вихвалятися. Скромні особини йдуть до своєї цілі маленькими кроками, але за того , що поступаються іноді іншим своїми принципами.

Отже, на мою думку не можна обійтись однією із цих рис, тому що якщо буде лише наполегливість — то долати перешкоди за рахунок інших , то це дуже егоїстично. Але маючи і скромність , і наполегливість можна подолати всі перешкоди обхідним шляхом і досягнути своєї мети не за рахунок інших, а ,навіть, з до Тому ці дві риси дуже важливі і мають бути в характері людини одночасно.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий