Хотів ще раз побачити оте сяйво звів голову з трави але диво тому й залишається дивом що воно ніколи не повторюється, розставити розділові знаки​

Хотів ще раз побачити оте сяйво, звів голову з трави, але диво тому й залишається дивом, що воно ніколи не повторюється.

Объяснение:

1. Річка широка та глибока... – двоскладне, повне, непоширене, ускладнене однорідними присудками.Річка – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. Широка – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини. Глибока – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини.

2. ...а вода синя та чиста... – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками. Вода – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. Синя – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини. Чиста – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду, у називному відмінку однини.

3. ...і котиться вона, виблискуючи та шумуючи – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами. ^ Вона – підмет простий, виражений особовим займенником, жіночого роду у називному відмінку однини. Котиться – простий дієслівний присудок, виражений дієсловом недоконаного виду, неперехідним, дійсного теперішнього часу, 3 особи однини, ІІ дієвідміни. Виблискуючи – обставина дії, виражена дієприслівником. Шумуючи – обставина дії, виражена дієприслівником.

Вот это наверно... Это правильно или не правильно, незнаю..

Сенс буття людини за всіх часів становив чи не найвищу життєву цінність. Усвідомлення самого себе неминуче скеровує особистість на пошук природовідповідних внутрішній «Я-концепції» інтенціальних смислів (англ.  «intention» – ідея, устремління, мета, намір, замисел). Переживання осмисленості власного буття визначає вектор становлення особистості й самовиявлення. Етика як філософська дисципліна використовує поняття «сенс життя» як суб’єктивну категорію моральної свідомості й пропонує багато варіантів: гедоністичний, конформістський, альтруїстичний, соціально-творчий, соціально-демографічний, лідерський, престижний, ігровий, релігійний тощо. Сучасні молоді люди можуть визначати власний сенс життя на свій вибір.

Досягти успіху бажають усі.