Исправить ошибки в тексте Львів…. Заснованний у сиредині 13 століття Князем Данилом Романовичем Галицьким, Львів отримав своє імя на чесьть його сина та спаткоємця Лева. За кілька дисятиліть він став успішним торговоримісничим містом, релігійним і культурним центром Галиччини. У продовж столітть Львів зберігав незмінене роками попереднє плануваня Сучасний Львів центр Львівської області абсолютно справидливо важаєтся індустріальною, духовною та культурною столицею західної України. Місто з населиням понад 900 тисячь жителів одночасно є найбільшим музеєм під відкритим небом тут збереглося більше двох тисячь памятників історії, та культури. Старий центр Львова внесенно до списку всесвітьньої спатщини людства а вітак визнанно найбільшою цінісьтю планитарного маштабу.Це всесвітньовідоме містомузей унікальний сплав архітектурних , і художніх традицій східної Європи та творчої спащини Італії та Німечини. Доречі з давніх давен тут живуть люди які належать до різних культур і віросповіданнь. В архітиктурі сучасного Львова змішалося багато стилів готика і ренесанс романтичний стиль і роскішне рококо, величний ампір і конструктивізм. Те що на перший погляд здаєтся не поєднуваним і супиречливим тут утворило на прочуд гармонійну єднісьть яку вітчуває кожний хто потрапить у це місто.

Львів…. Заснований у середині 13 століття Князем Данилом Романовичем

Галицьким, Львів отримав своє імя на честь його сина та спадкоємця Лева.

За кілька десятиліть він став успішним торгово-римісничим містом,

релігійним і культурним центром Галиччини. У продовж століть, Львів

зберігав незміне роками попереднє планування

Сучасний Львів- центр Львівської області абсолютно справедливо вважається

індустріальною, духовною та культурною столицею західної України. Місто

з населенням понад 900 тисячь жителів одночасно є найбільшим музеєм під

відкритим небом , тут збереглося більше двох тисяч памятників історії, та

культури. Старий центр Львова внесено до списку всесвітьньої спадщини

людства, а вітак визнано найбільшою цінісьтю планетарного маштабу.Це

всесвітньо відоме містомузей унікальний сплав архітектурних ,і художніх

традицій східної Європи та творчої спадщини Італії та Німеччини. Доречі з

давніх-давен тут живуть люди , які належать до різних культур і

віросповіданнь. В архітектурі сучасного Львова змішалося багато стилів

готика і ренесанс, романтичний стиль і роскішне рококо, величний ампір і

конструктивізм. Те, що на перший погляд здається не поєднуваним і

суперечливий, тут утворило на прочуд гармонійну єдність, яку вітчуває

кожний , хто потрапить у це місто.

Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.

Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».

Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.

Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.

Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.

Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.

Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.

В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно !

-Привіт, Оксано!

-Привіт, Оленко! Як справи ? Прочитала повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"?

- Так, мені дуже сподабався цей твір ! Тільки шкода Мелашку,  над якою всі знущалися .

- І мені шкода, що Кайдашиха не пускала її до рідної хати!

- Слухай, але ж Мелашка проявила свій характер !

- Так, це точно . Напевно, їй з бойовим характером легше жити .

- Та тут сумніву немає !

- А ще я дуже рада , що  брати нарешті  помирилися !

- Я теж! Увсь твір сварилися . А остання сварка про грушу , на мою думку, просто смішна.

- але врешті -решт Карпо й Лаврін помирилися .

- шкода груші, яка всохла

-так , шкода. ну ходімо на урок , зараз дзвоник буде !

- побігли ! мені вже не терпиться розповісти свої враження катерині петрівні , нашій вчительці з української літератури

- думаю, вона буде рада , що ми прочитали "кайдашеву сім'ю"!

- немає сумнівів! побігли !