Із поданих речень випишіть звертання. Зверніть увагу на розділові знаки при них. Охарактеризуйте кожне за такою схемою: поширене – непоширене, власне звертання – риторичне звертання. 1. «Тут, брате, води погожі, трави хороші. 2. Він на їх соглядає, Словами про- мовляє: «Вовки-сіроманці, Орли-сизокрильці, Гості мої милі». 3. Він, голубе, був колись не конюхом, а забойщиком, справжнім забойщиком. 4. «Утікайте ви, братця, А я буду тут оставатися». 5. Зробити, товаришу, пів- упряжки – то не люльку викурити.6. Гей-гей! дідьку старий! – розітнулось по шахті.7. Хутчій тікай, хлопці, зараз завалиться!.. Скoтина чує лихо 8. А тепер, Антоніно Дмитрівно, можете йти самі. І мама з плачем побігла в ніч...! 9. – Друже, –підняв його на руки. Шахтарі оточили їх.10. Не треба, мамо, – раптом заговорив Санько. Голос його був кволий, дещо винуватий, але настійливий.

в каком ты классе?Чтобы знать в каждом классе разние уровни

Найбільше я люблю, зарубіжну і українську літературу. Мені дуже цікаво читати і обдумувати, те що написав автор. Трапляються твори дуже цікаві, які просто хочеть читати і читати, і коли вони закінчуються, стає вже не так цікаво, як тоді коли я його читав. 

 Коли я читаю укр. літ. я намагаюся уявляти, що своїми словами хотів передати автор, як чітко і влучно він описує героїв свого твору. Мені дуже подобається, коли я маю гарну книжку і читаю на якісному папері. В цьому роль грає моя улюблена школа. Як гарно мати такі уроки.

 (Якщо в тебе немає укр. літ, або зарубіжної літ. заміни, на укр. мов або читання)

Свою першу поетичну збірку Поль Верлен назвав «Сатуричні поезії». І це не випадково, адже відомо, що талановитий французький поет народився під знаком Сатурну. За ствердженнями астрологів Сатурн є демонічною планетою, яка викликає у людей, народжених під її знаком, схильність до меланхолії, туги і песимізму.Дивлячись на творчість Поля Верлена можна впевнитися, що це дійсно так. В одному із сонетів першої поетичної збірки він писав: «моя душа народилася для жахливих катастроф». Це пророцтво у подальшому підтвердилося усім життям поета. У цьому житті була і спроба стати добропорядним сім’янином, і боротьба за політичну волю, і тюремне ув’язнення, і поневіряння, і безпритульність, і повільне згасання творчого хисту та поетичного таланту, і падіння на саме дно паризького вищого світу.Особисте життя великого митця багато в чому було визначене власними, епохальними катастрофами, так званими катаклізмами доби. Саме надривне відчуття «кінця світу» знайшло своє втілення у поетичній творчості Верлена, та й багатьох інших ліриків тогочасної Франції. Це відчуття не тільки забарвить у темні тони його сповідальні вірші, а й визначить долю митця, його душевний неспокій, «проклятість», як про цей стан скаже сам Поль Верлен, «пасинок власної долі».У більшості своїх поезій Поль Верлен викладав історію власного життя і власні переживання. Він почав писати вірші ще будучи школярем. Вже у цьому віці він прагнув якнайшвидше прилучитися до «дорослого» життя: почав споживати алкоголь і палити, але це так і не до йому зрівнятися з оточуючими. Верлен так ніколи і не набув звичок дорослої людини – смаку казенної діяльності і служби. Єдиною його любов’ю усе життя залишалася поезія., особливо трагічні за своїм світосприйняттям вірші Шарля Бодлера, які були зосереджені на власній долі і власному житті автора. Але у своїй поетичній творчості Верлен пішов значніше далі, та ще й розширив напрями.Вже в першій збірці Поля Верлена «Сатуричні поезії» автор постає перед читачами як поет-музикант, поет-живописець, як по-справжньому зрілий поет. Після виходу збірки його швидко ввели у коло молодих літераторів, більшість яких працювала у журналі «Огляд прогресу». Верлен щиро повірив в ідеали, які сповідували його товариші: необхідність боротьби з несправедливістю за до поетичного слова, братерство, рівність і свобода усіх людей. Така віра і відданість цим ідеям не випадкова, адже здатність потрапляти у моральну залежність від інших людей була однією з головних рис Поля Верлена. Тому поет не стільки йшов по своєму життю самостійно, скільки його ніс «вихровий вир». Про це він писав в «Осінній пісні»:
«Вийду надвір –
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить,
Носить мене
З жовклим листям».