Розкрийте дужки, щоб утворити звертання, іменники поставте в потрібній формі. Поясніть, для яких іменників форма кличного відмінка-звертання омонімічна з називним відмінком. 1. «(Братик) ти наш рідний, Як голубонько сивий!»2. Дід Антип, (голуб), бачив смаленого вовка, був під конем, був і на коні. 3. Що, (товариш), непереливки, мабуть, нам з тобою? 4. У мене, товаришу, ще раніш твого ноги болять... і груди... ох, як болять... дихати боляче. 5. Умийся, (серденько)! 6. Дивітесь, (око) молодії, як зорі божії встають, як сходить місяць, червоніє...7. (Гора) мої високії, не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека.

«Братику ти наш рідний, як голубонько сивий!» Дід Антип, голубе, бачив смаленого вовка, був під конем, був і на коні. Що, товаришу, непереливки, мабуть, нам з тобою? У мене, товаришу, ще раніш твого ноги болять... і груди... ох, як болять... дихати боляче. Умийся, серденьку! Дивітесь, очі молодії, як зорі божі встають, як сходить місяць, червоніє... Гори мої високії, не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека.

Для множинних іменників (окрім пани) форма кличного відмінка омонімічна з називним.

Відповідь:

Хліба, омиті дощем, яскраво зеленіли.

Прощай, синє море, безкрає , просторе.

Переляканий, запорошений снігом, без шапки, мчав Василько  по дорозі назустріч холодному вітрові.

Осяяний сонцем, перед нами  розкрився зовсім новий світ.

Сильна і вправна, вона працювала завзято  і самовіддано.

Пішов степом сіромаха, сльози утирає .

Людина  високогуманна, Сошенко з піклуванням ставився до Шевченка .

Надійшов голова привітний, червонощокий чоловік.

Усі з радісним  галасом і, випереджаючи один одного, побігли назустріч сонцю.

Він  радісно покинув місто, живучи в якому натерпівся стільки лиха. Деякий  час бійці сиділи, задумавшись.

У Марка не було друзів, за винятком  Аркадія.

Опріч того, Соломії докучав голод.

Там далеко, на Вкраїні, сяє  сонечко ясне.

Там, на півдні, квіти над тобою нахилили грона запашні .

Пояснення:

Відповідь:

Хліба, омиті дощем, яскраво зеленіли. Прощай, синє море, безкрає,

просторе. Переляканий, запорошений снігом без шапки мчав Василько ,

по дорозі назустріч холодному вітрові. Осяяний сонцем, перед нами

розкрився зовсім но щовий світ. Сильна і вправна вона працювала завзято

і самовіддано. Пішов степом сіромаха, сльози утирає . Людина

високогуманна Сошенко, з піклуванням(можливо з шануванням?) ставився до Шевченка .

Надійшов голова привітний, червонощокий чоловік. Усі ,з радісним

галасом і випереджаючи один одного побігли назустріч сонцю. Він

радісно покинув місто,живучи в якому натерпівся стільки лиха. Деякий

час бійці сиділи, задумавшись. У Марка не було друзів, за винятком

Аркадія. Опріч того, Соломії докучав голод. Там далеко, на Вкраїні сяє

сонечко ясне. Там, на півдні, квіти над тобою нахилили грона запашні

Пояснення: