Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки при однорідних членах речення. Однорідні члени речення підкресліть відповідно до їх синтаксичної ролі. Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі. Буде дощ і туман і роса. Силуети гір то випливали то ховалися за сіткою весняного дощу. На поля дороги і стежинки падають і падають сніжинки. Тече вода в синє море та не витікає. Любив дід гарну бесіду й добре слово. Ось засиніла на небосхилі попруга чи ліс чи гори. Людина птиця і бджола люблять погожу днину. Гнів і жаль огонь і холод несамовита радість і гірка туга разом обхопили серце.

Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий  , пташці ставало краще та й краще . 
   Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила :
 - Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти!  
Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло.
   І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти. 
   Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала 
- Привіт , давай дружити!
- Давай , - відповіла пташка

Вже холодно навулиці! Пташам було нічого іси , та зібрались вони усі разом щоб полетіти шукати іжу. Летіли ,летіли прилетіли до людей. А люди сказали що й самім нічого істи! Прлетіли вони далі. Та бачать собака йде. Підлітіли вони до собаки, та спрашують його:- Доброо дня собако, чи не ви нам у біді? - У якій ще біді?- говорить собака,- якщо ви говрите про іжу,то в мене теж така біда! Нічого робити полетіли они далі . І тут диво! Стоіть перед ними красива, червона горобина! І говорить пташкам : - підлтайте пригощайтеся! В мене іжі н всіх вистачить! З того часу пташки знають до кого зимою звертатися!