Робінзон побачив, як дикуни привели двох зв’язаних полонених. Одного з них вони повалили на землю. У цю мить інший нещасний кинувся навтьоки. З неймовірною швидкістю він біг прямо до Робінзона.
За втікачем погналося лише двоє. Робінзон побачив, що відстань між переслідувачами та бідолахою зменшується.
Робінзон схопив рушницю й вибіг дикунам навперейми. Він опинився якраз між втікачем та його переслідувачами. Коли перший дикун порівнявся з Робінзоном, той збив його з ніг. Другий злякався та повернув назад.
Бідолашний втікач спинився. Він зовсім розгубився і не знав, що робити. Робінзон поманив його до себе.
Це був гарний хлопець, високий на зріст, бездоганно збудований. Мав стрункі та міцні руки й ноги.
В обличчі юнака не було нічого дикого або жорстокого. Коли він посміхався, обличчя набувало м’якого й ніжного виразу.
Волосся в хлопця було довге й чорне, але не кучеряве. Колір його шкіри був не чорний, а смаглявий, оливковий. Обличчя в нього було кругле й повне. Він мав гарно окреслений рот з тонкими губами, білі, немов слонова кістка, зуби. Очі юнака були жваві й блискучі.
Пізніше Робінзон сказав хлопцеві, що його ім’я буде П’ятниця, бо цього дня йому врятовано життя.
П’ятниця був добрий і послужливий, вірний та відданий. Він прихилився до Робінзона, як до рідного батька.
abuley
09.02.2023
Якось мишка посварилась з монітором. Вона думала, що її робота -це тільки постійне кликання,а в монітора на багато яскравиша робота.Тому вона вирішила знайти іншого друга, щоб її значення приносило найбільшу користь, а не тільки кликання.Вона вирішила піти до телевізора, але телевізору вона не потрібна була, й він сказав, що в нього є тільки один найкращій друг -це пульт.Тоді вона вірішила піти до телефона,але вона також була йому не потрібна.Вона вірішила повернутись до свого друга. Тим часом монітор дуже сумував..Він нічого не робив, тому, коли зявилась мишка, він дуже зрадів й пояснив мишці,що без неї він не зможе працювати, адже вона допомагає йому.Тепер мишка ніколи його не покине, адже знає, що її робота набагато найважливіша, і це точно не кликання.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Найбільш ефективна вправа для розвитку витривалості у легкій атлетиці
Робінзон побачив, як дикуни привели двох зв’язаних полонених. Одного з них вони повалили на землю. У цю мить інший нещасний кинувся навтьоки. З неймовірною швидкістю він біг прямо до Робінзона.
За втікачем погналося лише двоє. Робінзон побачив, що відстань між переслідувачами та бідолахою зменшується.
Робінзон схопив рушницю й вибіг дикунам навперейми. Він опинився якраз між втікачем та його переслідувачами. Коли перший дикун порівнявся з Робінзоном, той збив його з ніг. Другий злякався та повернув назад.
Бідолашний втікач спинився. Він зовсім розгубився і не знав, що робити. Робінзон поманив його до себе.
Це був гарний хлопець, високий на зріст, бездоганно збудований. Мав стрункі та міцні руки й ноги.
В обличчі юнака не було нічого дикого або жорстокого. Коли він посміхався, обличчя набувало м’якого й ніжного виразу.
Волосся в хлопця було довге й чорне, але не кучеряве. Колір його шкіри був не чорний, а смаглявий, оливковий. Обличчя в нього було кругле й повне. Він мав гарно окреслений рот з тонкими губами, білі, немов слонова кістка, зуби. Очі юнака були жваві й блискучі.
Пізніше Робінзон сказав хлопцеві, що його ім’я буде П’ятниця, бо цього дня йому врятовано життя.
П’ятниця був добрий і послужливий, вірний та відданий. Він прихилився до Робінзона, як до рідного батька.