Перекладіть і запишіть речення українською мовою.1. Отменить поездку из-за грозы. 2. Достать подарок из-под подушки3. В течение всего лета в городе было жарко и душно. 4. Движение былопрервано в связи со снежными заносами. 5. Сделали согласно инструкции6. Фильм начинается в десять часов.​

Скасувати поїздку через грозу.

Дістати подарунок з-під подушки.

Під час літа у місті було жарко та душно.

Рух був перерваний у зв'язку з хуртовиною.

Зробили згідно інструкції.

Фільм починається о десятій годині.

«Заповіт» Т. Г. Шевченка являє собою найпоетичніший гуманістичний маніфест не тільки в українській, а й у світовій літературі усіх часів. «Маніфест» можна з впевненістю вважати програмою життя і творчості великого Кобзаря. Це неповторний поетичний заповіт, у коротких рядках якого поет звертається до своїх сучасників і майбутніх поколінь.

Автор «Заповіту» мріє, щоб народ згадував його «незлим, тихим словом» і щиро вірить у те, що й через багато років його творчість і його ім’я не забудуться українцями. Т. Шевченко забуває про мотив власної смерті, який ми бачимо у початкових рядках віршу. І це цілком природно, адже автор розмірковує про долю Батьківщини. Смерть більше не лякає Кобзаря, бо автор мріє лише про те, як дніпровські хвилі понесуть «у сине море кров ворожу». Заради цього поет згоден покинути грішну землю і полинути до Бога. Тоді степова могила перетвориться у нерукотворний пам’ятник, яким і стала для наших сучасників творча спадщина великого Кобзаря. Поет вірить у те, що рідна земля підтримає його навіть там, де не існує ні світла, ні темряви:

«Щоб лани широкополі

І Дніпро, і кручі

Було видно...».

Як видно з «Заповіту», понад усе Т. Шевченко мріяв побачити свою рідну країну незалежною та вільною, бажав щастя і добробуту своїм нащадкам, прагнув, щоб Україна стала рівною серед інших європейських держав. Я вважаю, що нам, нащадкам великого майстра українського поетичного слова, яким, власне, поет і адресував свій «Заповіт», слід замислитися: а чи виконали ми заповіт Т. Шевченка? На жаль, Кобзареві не судилося побачити свою Батьківщину вільною і незалежною, не дожив він навіть до скасування кріпацтва. Та найважливішим побажанням Т. Шевченка нащадкам було побажання порвати кайдани, які перешкоджали розвитку української нації, розвитку літератури і культури. В останніх рядках «Заповіту» можна побачити навіть прямий заклик до збройної боротьби, через яку наші співвітчизники і повинні були вибороти жадану волю і свободу:

«Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте».

На мою думку кожна людина сама вирішує для себе,що коли вона знаходиться сама, тобто одна, відгороджує себе від навколишнього суспільства чи це лише зона власного комфорту чи вона знаходиться насправді на самоті. Тож потрібно замислитись чи під словом самотність знаходиться поняття- людина одна, сама самісінька. 
Інше діло коли людина не є тою, яка полюбляє усамітнення, тобто находитись однією, не маючи поряд нікого. Коли ця людинка перебуває з кимсь іще і під час тривалої розмови вона здогадалась що співбесідник її зовсім не розуміє, ось тут і настає справжня самотнісь. Це ніби ти знаходишся у іншому світі, на іншій планеті де ніхто тебе не розуміє і ти сама. Ось це справжня самотність, адже поруч крім цієї людини немає нікого і її не має до кого звернутись. Це безвихідь, вона може лише розмовляти сама з собою, адже розуміє себе лише вона, ця сама людина. Ось що для мене справжня самотність.