2. Оформіть записки науковців у зв’язні тексти, використовуючи непряме цитування. А) Л.В. Щерба [Щерба, с. 100-101]: слово – частина речення, яку ми можемо, не змінюючи значення, уживати самостійно, тобто у вигляді окремого речення. Л. Блумфільд [Блумфильд, с. 23]: слово – мінімальна вільна форма; форма, яка має здатність вимовлятися окремо і яку не можна поділити на частини, компоненти, здатні вживатися у висловленні окремо. О.І. Смирницький [Смирницкий, с. 105]: слово – лексична одиниця, характер якої визначуваний синтаксично. Б) М. Грушевський [Грушевський, с. 75]: Нарід український не забув Богданови того добра, якого хотїв для України славний гетьман. Він оспівав Богданові дїла в піснях і думах, як нї одного з гетьманів. Він донїс сї піснї і думи до наших часів, як не донїс такої памяти нї про кого і нї про що в усїй історії українській! І. Крип’якевич [Крип’якевич, с. 170]: Козацькі самостійницькі стремління заломлювались і безнастанно, повстання за повстанням спливали кров’ю, але ці змагання поновлювалися постійно з дедалі більшою енергією. У довголітній боротьбі витворився цінний державницький матеріал, що тільки чекав будівничого, який ужив би його для завершення будови. Цим будівничим став Богдан Хмельницький. І. Огієнко [Огієнко, с. 48]: Революція на своє чоло поставила Богдана Хмельницького – пізніше гетьмана України, людину для свого часу, безумовно, сильну та надзвичайно талановиту.

Спадщина- спад- корінь; ков- суфікс; ий- закінчення

Вічність- вічн- корінь; остальное либо суфиксы, либо окончания

Подовжений- по-префікс; дов- корінь; жен- суфікс; ий- закінчення

Прославитися- про- префікс;слав-корінь; дальше не знаю

_

Прохолодно-холодн-корінь; про-префікс; о-закінчення

Протилежність- _

Видумавши-ви- префікс; дума- корінь; остальное окончания вроде

Курсантський-курсант-корінь; сь- суфікс; ий - закінчення

Вивчитися-ви-префікс; вчи- корінь ти і ся- суфікси, якщо не закінчення

Объяснение:

До чим змогла

1. Виділені слова є омонімами в рядку:
    Б) часу не ГАЙ — зелений ГАЙ (омоформи)

2. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні:
    В) Дві книжки ПРИСУТНІ в кабінеті.

3. Однакова кількість звуків і літер у кожному слові рядка:
    А) ялтинський, щирість, земля
        
4. Виділені слова в реченні є такою частиною мови:
    1) ліс –  А) іменник
     2) і    –  Є) сполучник

5. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні:
     Г) ЯКБИ не було мрії, праця втратила б свою привабливість (В. Сухомлинський).

6.* Виділене слово є додатком у реченні:
     Д) Розгубив деревій свої КВІТИ останні (Г.Овсієнко).
  
7. Орфографічну помилку допущено в слові:
     Д) в перше (правильно разом: вперше)

8. Складним у тексті є речення:
    Д) п'яте. 
        (5) Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ? (І. Цюпа).

9. Приклад до кожного випадку вживання тире
    1) між підметом і присудком:
        А) Стежки — то свідки дідового краю (О.Довгоп'ят). 
     2) на місці пропущеного члена речення
         Д) 3 ніжної душі — слово ніжне й запашне... (І.Вихованець). 
      3) між частинами складного речення:
          В) Дорога круто пішла вгору — до вершини перевалу залишалося не більше п'яти кілометрів(Р.Іваничук)
      4) виділення вставного (вставленого) речення:
          Б) За вікном — згори було видно — шуміло, вирувало залите 
сонцем місто (С. Скляренко).

 10. Правильно розставлено всі розділові знаки в реченні:
       Б) Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт, і найрідніша в цілім світі матуся сива на дворі (М. Бакай). 

11. Слова за поданими схемами:
      ∩ Λ Λ □: рад|і|юч|ий
      ¬ ∩ Λ □: пере|віз|ник|□