Прочитайте речення. Випишіть частки, визначте їх розряд за значенням.1) Дивлюсь, аж світає, край неба палає. 2) Чує серце недоленьку, сказати не вміє.3) Аякже, не турбуйтеся, все гаразд буде. 4) Невже тобі неволя не обридла? 5) Як тяжко розлучатись з солод-ким ранішнім сном.6) Чи хотіли б ви, щоб люди виявляли до вас інтерес?7) Ну, що ж — хай буде поєдинок! 8) Любить людей мене навчила мати і рідну землю, що б там не було.

Ж-журналист
Я-я

Ж: Чому ви обрали саме цю професію?
Я: Це дуже легко пояснити.
Ж: То поясніть будь ласка?
Я: Я обрала туризм тому, що багато близьких та друзів знаючи мене, мій характер та вподобання радили її мені. Я дуже люблю мандрувати.
Ж: Ви, впевнені що це саме та професія яка вам потрібна?
Я: Так, я в цьому впевнена.
Ж: Будь ласка дайте все таки відповідь на головне питання чому саме ця професія?
Я: Я обирала професію яка була мені по душі, тому що навіть низькооплачувана професія якщо вона вам подобається буде приносити мені радість і бажання працювати ще і ще.

"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства.
У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків.
-Доню,час лягати спати!-промовила я
-Мамо,я не хочу
-Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я
-Мамо,а сонечко теж рано лягає спати?
-Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям.
-Добре,мамо.До браніч.
-До браніч,сонечко.
Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.