Синтаксичний розбір речення:1)Матір моя, Марія, читати мене навчила. 2)Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес. ​

Вот моё приподложения

ответ:Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати…

Війна … Скільки вона наробила горя, скільки життів забрала в небуття, скільки страждань змусила винести? Але наші люди, наші ветерани, колишні воїни – все винесли, все витерпіли. Що їм довелося перенести? І холод, і голод, і злидні, і страх. Вони мужньо пройшли цей етап в історії, ніколи не опускаючи очей, ніколи не падаючи духом. Але як будь-яка війна залишає великий слід в історії нашої країни, так і в пім яті кожної людини.

Объяснение: незнаю то или не то но хоть что то

Одного разу зустрівся я із своїм другом Васильком і він каже:   -" Привіт, (своє ім'я)!  Уявляєш, поки моя мама буде готувати святковий стіл, я піду кататися на коньках! Хочеш піти зі мною? Я дуже хотів піти, але відмовив і сказав:  - "Вибач, будь ласка, але я не можу піти. Сьогодні у мами тяжкий день. Тата вдома немає, він в іншому місці зараз. В такий день я обов'язково повинен залишитися вдома і як завжди до мамі прибратися, помити посуд, приготовити їжу, поскладати одежу, а оскільки сьогодні треба накривати святковий стіл, а мама з роботи прийде зовсім ніяка, треба їй до ". - " (Своє ім'я) і ти що, кожен день оце так виконуєш домашні обов'язки?" - " Звичайно!" - " Та це нудно! Ходімо зі мною, нічого не станеться ! Ти ж усього один день не зробиш те, що повинен." Я вже хотів був піти, але як згадав свою втомлену маму, розвіявши усі сумніви сказав: - " Ні. Пробач.  Мені шкода свою матінку і тому я  як і допомагав кожен день, так і завжди буду допомагати їй мити посуд, підмітати підлогу, готувати їжу, складати одяг і усе, що тільки зможу. Бувай." там по заминюеш