Перебудуйте речення, замінюючи пряму мову непрямою 1 "Чого тебе вчора в кіно не було?"-запитала Тоня Віталіч. 2 "Признайся, Віталику, - допитувалася Тоня , - то ти листа писав?" 3 "Коли ж мт побачимося знову?"- журилися друзі.

1. Запитала Тоня Віталіч: "Чого тебе вчора в кіно не було?"

2. Допитувалася Тоня: "Признайся, Віталику,  - то ти листа писав?"

3. Журилися друзі: "Коли ж ми побачимося знову?"

Объяснение:

А: «П!»

Опинившись в зимовому лісі, ти відчуваєш, як тебе обступає важлива тиша. Під ноги стелиться сніжний килим, з крон дерев повільно обсипається сніг, а навколо - абсолютна тиша. Зрідка рипнуть гілка, хрусне під ногою - і знову запановує тиша.

Мимоволі позаздриш досконалої ідилії щасливих мешканців лісу. Вони насолоджуються тишею і спокоєм, в той час як за нашими вікнами їздять машини, працюють заводи, гудуть дроти.

А який чарівної може виявитися новорічна ніч у лісі! Красуня ялина, закутана снігом, блистающая у світлі зірок і місяця незліченними сніжинками, немов дорогоцінним камінням; величезні кучугури, які набувають вночі фантастичні обриси ... Виникає відчуття казки, здається, ніби зараз на узлісся вийдуть дванадцять братів-місяців, розведуть багаття в очікуванні примхливої королеви і милою падчерки. Звірі почнуть водити хоровод, оживуть всі чарівні історії про Новий рік, зимовому лісі ...

Так, велика магія лісу взимку!

Зима лютує, сердиться. Свинцеві хмари затягнули усе небо, і з них нескінчено сіється і сіється сніг, що вкриває сад. Крижані дерева завмерли, стали немов сивими від жаху.

Та проб ється сонце, і завмерлий сад засяє срібними намистами на гілках

Срібний ліс потону у сніжному океані, що так і нагортає на нього кожного дня сиві хвилі метелиці. А коли ще й вітер почне сердитися, то крижані, свинцеві гребні  ніби ланцюги сковують кожний порух гілочок. Так і стоїть ліс понурий і холодний. Майже всі пташки покинили його у самоті. Але щоранку він має розраду - малі снігурі немов маленькі сонечка, пробуджують сонні дерева. Вони безустанно ллють свій радісний дзвенькіт і струшують з дерев перлові прекраси, що ніби маленькі намистинки сіються на сріблясий килим.