N3. Слово здавалося с вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)А)Усе довколишне здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сясвом сонця р.Б)Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже кудине глянь - звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.В) Куш здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світпробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.Г)Широкі промені вдарялись об кам'яні плити, курилися золотим димом, відчого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в З поясненням!)​

Одного разу, йдучи до школи, я побачив на дорозі мобільний телефон. Від падіння він розлетівся на запчастини. Але я зміг його зібрати до купи, і переді мною стала інша задача:  що з ним тепер робити ? Чи вчинити правильно й, можливо, нерозумно, чи зробити , як усі роблять ? Але чи можна перекричати голос сумління ? 

 Я вирішив телефон  віддати черговим. Зробивши це,  зрозумів, що вчинив вірно. Тепер моя совість спокійна. 

Коли заняття скінчилися, на порозі школи я зустрів чергового, якому віддав свою знахідку. Він зупинив мене й розказав про те, що хазяін , точніше, хазяйка- маленька дівчинка- уся в сльозах бігала по всій школі, шукаючи свій телефон. Вона навіть не знала, що загубила його  ще на вулиці.

 Знову я впевнився, що робити гарні вчинки краще, ніж боротися зі своєю совістю чи самому отримувати подарунки. Можливо , колись й мені повернуть те, що я загублю й буду шукати. 

Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і  я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.