Складіть речення з числами 1, 100, 3, 7, 5

я лише 1 в сім'ї, я сьогодні отримала 1000 бонусів на свій рахунок, ти з'їла всьго 3 яблука? , я сьгодні прокинулася о 7-мій ранку . 5 років не бачила свої тітку

Пам'ятник Іва́нові Фе́дорову у Львові — пам'ятник першодрукареві на території України.Іванові Федорову у Львові, що знаходиться на вулиці Підвальній, 13. Встановлений 26 листопада 1977 року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». Площа навколо пам'ятника — найбільшийбукіністичний ринок Львова.
Пам'ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня Львівського ставропігійного братства. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області, а також вулицями Підвальною та Руською. Тло складає одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — колишній домініканський костел, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії). Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам'ятника та його композиційне рішення.

У 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої І. Федоровим у Москві. Одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити Івану Федорову з метою побудови упродовж наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. Меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями Підвальною та Івана Федорова.

1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку. Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.

«Далебі пам'ятник був покликаний не стільки задовільнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії Львова факти легалізувати в очах галицької громадськости комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів'янам Москві», — вважає публіцист та дослідник архітектури Павло Шубарт.

Майбутня професія - вчитель музики    з дитинства я мріяла стати вчителеммузики,економістом,бухгалтером,фармацевтом.але коли я вступила у музичну школу і провчилася декілька років,я зрозуміла,що дійсно хочу стати вчителем музики,а саме навчати дітей грі на скрипці.мені здається, що це найгуманніша в світі професія. учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду.    вчителі — дуже принципові люди. вони повинні жити так, як вчать, відкрито і чесно, адже на них дивляться всі. ми всі отримуємо «путівку в життя» від них, і неможливо відокремити спеціальність учителя від спеціальності вихователя.мені здається, неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться дитячі очі. від вчителя залежить дуже багато в майбутньому їх учнів. вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як жити.   але вчитель — це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота. скільки терпіння і такту треба мати, щоб змусити юних непослух слухати себе, щоб у їх головах відклалося уявлення про музику!