Мати справжніх друзів - це щастя.
Я щасливий : у мене є такий друг.
Його звуть Артур і живе він у сусідньому будинку.
Наші батьки приятелюють, і ми потоваришували з ним ще давно - коли ходили у дитсадок.
Я називаю Артура справжнім другом, бо справжні друзі завжди допомагають один одному та приймають один одного такими, як вони є.
Артур саме такий, і я теж намагаюся бути таким.
Нам подобається різна музика та книги, але ми поважаємо смаки один одного і ніколи не говоримо "та це дурниці, ось моє краще".
Коли минулого року я захотів навчитися танцювати, Артур мене підтримував, коли з мене кепкували однокласники, хоча сам він танці не любить і вважає несерйозною справою.
Ось чому я вважаю, що Артур - справжній друг, а не просто приятель.
Объяснение:
підстав своє там
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
САМОСТІЙНА РОБОТА з теми «РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ» Завдання: 1) розставте розділові знаки; 2) під реченням запишіть: а) кількість частин у складному реченні; б) типи зв'язку між частинами (наприклад: сурядний — єднальний, протиставний чи розділовий), підрядний (з'ясувальний, означальний, обствинний(тип обставинного зв'язку — один з дев'яти)) Зразок відповіді: 1 складне реч. - З частини-речення: між 1-2 реч. — зв'язок сурядний протиставний; між 2-3 реч.— зв'язок безсполучниковий; між 3-4 реч. — зв'язок підрядний обставинний причини. 1.Острах охопив що він під час блукання загубить свою мрію і вона загине ніким не спізнана (В.Підмогильний 2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому розміреному ритмі щоб із вирощеного ні зернини не втратити (О. Гончар). 3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив Твердовського з голови до п'ят (Я. Дубинянська). 4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням (Є. Гуцало). 5 Обабіч де припікало сонце вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалась тонка квітнева брость (О. Довженко). 6. Глянув під машину і похолов на нього сунув плямистий танк той самий що він підірвав чи інший який зумів прибрати підбитого здороги чи обійти (3 тв. В. Шевчука).
1.Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
2.Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи.
3.У темряві, густій, тяжкій і рівній, прокинувсь я.
4.Рівний залитий сонцем степ одразу принишк.
5.Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див.
6.Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні.
7.Тече вода в синє море та не витікає.
8.Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького чолом оддавати.
9.Світ який – ні краю ні кінця!
10.Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита.
11.Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою в траві.
12.І море, і озеро, і синій високий берег, і широкий степ - все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі відтінки, всі кольори ніби зливались докупи.
13.Хоч би звідки їхали чумаки: з Полтави, Сум, Ромна чи Лубен - усі вони не могли оминути Кременчука.