Зіставте речення, записані у двох колонках. Визначте синтаксичну роль, морфологічне вираження та значення виділених конструкцій. Зробить висновок про роль цих конструкцій у мовленні. Не скажу нічого. Не скажу нічого, КРІМ ПРАВДИ. Люблю всі пори року. Люблю всі пори року, ОСОБЛИВО ЛІТО. Максим був жадібний. НА ВІДМІНУ ВІД БРАТА, Максим був жадібний.

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу. А я думаю, що це абсурд.

Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.

Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.

Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.

Життя людині дається лише один раз. І, звичайно, кожному хочеться прожити його щасливо, радісно, ​​осмислено, красиво. Хочеться залишити на землі свій слід, такий, щоб майбутні покоління знали, пам'ятали, пишалися. 
Наше життя постійно йде вперед, розвивається так стрімко, що не всі можуть за нею встигнути. Або просто не хочуть? .. Адже всі блага цивілізації, всі досягнення в науці, техніці, мистецтві відбуваються людьми - саме тими людьми, які прожили своє життя красиво - внесли свій внесок у розвиток суспільства. 
Звичайно, в сучасному світі деякі вважають за краще насолоджуватися тим, що було створено раніше, не прагнучи додати в неї ще щось нове. Для таких людей поняття «красиве життя» набуває зовсім іншого значення. Хтось бачить красу життя у відвідуванні шикарних ресторанів, клубів, вечірок. Хтось прагне вразити інших дорогими і модними речами: одягом, машинами, золотими прикрасами. Хтось пишається тим, що має можливість відвідувати різні країни і курорти. Але не з метою поповнення своїх знань, свого життєвого досвіду, а тільки заради всіляких розваг. Так, вони вважають, що живуть красиво, що у них є все, що їм потрібно, про що інші можуть тільки мріяти. Але вся ця краса лише зовнішня, показна, несправжня, якщо немає нічого вищого за душею. Вона не приносить ніякої користі, крім дозвільного задоволення.