Скласти 5 речень про улюблену пору року, використовуючи прикметники​

Відповідь:

1. Найгарнішою порою року є зима. 2. Які гарні і чарівні зимові узори в зимку.3. Все покрило пухкенькою ковдрою.4. Як же весело на санчатах.5. Взимку здійснюються усі мрії

Пояснення:

Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.

Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію...

Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.

Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього.

Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм.

Цінність української мови та слова для всіх українців та й цінність мови взагалі переоцінити дуже складно. За до неї людина пізнає світ, визначає і називає ті чи інші речі своїми іменами. Мова є основним засобом для формування культури, в тому числі й української. У всі часи саме українська мова служила об’єднавчим фактором для всієї нашої неоднорідної нації.Водночас проблема національної мови для українців особливо актуальна у зв’язку з поширенням на території нашої країни мови сусідньої держави. Російська мова досить популярна і використовується для спілкування в Україні майже так само часто, як і українська. Чи добре це чи погано? Чи являє собою російська мова небезпеку для української державності? Це питання досить складне та має підлягати більш ретельному аналізу. В той час як в усі часи незалежності українці виділяли великі кошти на розвиток своєї мови, багато  хто продовжував спілкуватися виключно російською. Знання російської мови дозволяє українцям перебувати під впливом інформаційного та пропагандистського середовища сусідньої держави. При цьому Росія все ще не позбулася імперських амбіцій і веде досить агресивну політику щодо висвітлення ситуації в Україні.На цьому тлі українці повинні приділяти особливу увагу збереженню і використанню своєї мови. Необхідно пам’ятати про те, що рідне слово, на відміну від багато чого іншого, сприяє збереженню національної ідентичності. У той час як у сучасному мінливому світі дійсно зникнути може практично все, люди будуть продовжувати спілкуватися і використовувати для цього мову. Слід також згадати, що українська мова досить багата і мелодійна. Для розуміння і усвідомлення цього необхідно читати твори українських класиків, особливо Григорія Сковороди, Тараса Шевченка та Івана Франка. Крім того, прослуховування української музики також до захопитися нашою мовою. Все це посприяє появі справжньої і щирої любові до рідного слова.Світ завжди був дуже мінливий. Існувало багато речей і явищ, які займали важливе місце в житті людини, але багато із цих речей безслідно зникли. А ось рідне слово і мова були властиві людині і особливо народу завжди. Для збереження цілісності народу, нації та держави в нині існуючих кордонах необхідно використовувати виключно рідну мова при спілкуванні зі співвітчизниками, добре її вивчати і збагачувати шляхом прочитання творів літературних класиків.