Вкажіть, у якому безсполучниковому складному реченні замість коми слід поставити двокрапку. А) Цілу ніч у пригороді йшла тихо, але й безупинно робота, насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною, уставлялися в дві, а й в три перії дубові мажі, окуті добре залізом, – найкраща оборона рухома супроти нападу кінниці, – підглибшались рови і окопи, перетаскувались майже на плечах бойові всякі прилади – гармати і гаківниці. Б) На білому пишному румаку у многоцінній збруї виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся потужнішого лицарства поїзд. В) Орися стояла сама, трохи віддалік від цієї групи, спершись головою на камінь, зосереджена в самій собі, застигла в однім охопившім її істоту почутті; вона зимно дивилася у далину. Г) Мов ток електричний пробіг по нервам Орисі; вона опустила запалений гніт на плахту і, захистивши лівою рукою очі, вп’ялась у цього лицаря поглядом. (З тв. М. Старицького 8. Вкажіть, у якому безсполучниковому складному реченні замість коми слід поставити тире: А) Всі дівчата були тільки в червоних кибалках, одна Мотря прийшла в квітах та в стрічках. Б) Сонце світило на київські гори; золоті верхи сяяли й неначе горіли. В) Кругом Києва в долині зеленів густий ліс, синів за Дніпром, ніби повитий сизим туманом, бір… Г посадила Мелашку вечеряти, вона й ложки не вмочила (З тв. І. Нечуя-Левицького). 9. Вкажіть, у якому безсполучниковому складному реченні замість коми слід поставити крапку з комою: А) У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилася з невісткою. Б) Кайдаш відвів очі й глянув на комин, на шию коло комина, під шиєю була дірка на піч. В) Тільки Кайдашиха не ходила до Мотрі: сліпе око навіки загородило їй стежку до неї (З тв. І, Нечуя-Левицького). Г) В церкві було тьмяно й сумно, одна лампадка миготіла перед образом пречистої матері, освічуючи стиха образ і граючи блищиками на срібній ризі (М. Старицький). 10. Визначте, будові якого з речень відповідає така схема: [ ], [ ], [ ], [ ]. А) В неї запаморочилась голова; вона крикнула і трохи не впала на місці (І. Нечуй — Левицький). Б) Варвара заворушила пальцями, повернула очима; на їй убрання замаяло (І. Нечуй-Левицький). В) У степу було тихо: блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Григір Тютюнник). Г) Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети, перегукувалися дударі-стрілочники, сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів, видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів…(Григір Тютюнник). 11. Вкажіть, яке із цих складних речень не можна перебудувати на безсполучникове. А) Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано, щоб людству чесно глянути у вічі, незганьбленим зберігши знамено (М. Бажан). Б) Вперше зазнає Таня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами, але їй ніскільки не боязко, бо ніякого нещастя не може бути, коли такий водій сидить за кермом! (О. Гончар). В) Ви чуєте, як дзвонить колос у вікна повечірніх зір! (М. Сингаївський). Г) Маю я багатства стільки, що його й на тебе стане (Леся Українка). 12. Визначте речення, якого стосується подана синтаксична характеристика. Складне безсполучникове речення, складається з двох що виражають причиново-наслідковий зв’язок. А) Климко розворушив палицею багаття – з нього викотилися дві чорні, як вугілля, картоплини (Григір Тютюнник). Б) Одразу ж за вибалком на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках, далі – грибок водокачки, клубчасті дими понад нею; тоненько, коротко свиснув паровоз – «кукушка»… (Григір Тютюнник). В) Над яром стояла чорна ніч, тільки багаття на березі осявало траву й пісок червоною загравою (І. Білик). Г) Богдан зайшов, мати встала з лави й незвично клопітливою ходою подалася геть (І. Білик).
Ответы
У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. Ці словах Козьми Пруткова образно визначають роль дружби в людських стосунках
У первісному суспільстві була принципово непорушною, а права та обов’язки друзів мали суворо відповідати традиції. Пізніше дружба базується на спільності інтересів.
Дружба ушляхетнює життя, її шанували і звеличували древні мислителі. Аристотель стверджує, що дружба — найнеобхідніша для життя: адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства. Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна. Ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів. Мати багато друзів — це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною і другом — це те саме.
Надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі й ментальності. Розкриваючи велику силу дружби, Григорій Сковорода наводить слова Плутарха. Про те, що дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи й чарівності, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб усе було радісним, приємним і милим, коли друг поруч і разом з вами втішається. І як би підлесник не кував лихо, використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить у дружбу. Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів.
Нині, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування й телебачення подекуди замінює людські стосунки, — чи актуальні питання глибоких, відданих, дружніх взаємин?
Звісно, час вносить свої корективи, але такі поняття, як дружба, любов, завжди залишатимуться найвищими цінностями.
У психології поняття «дружба» визначають як стійкі індивідуально-вибіркові міжособистісні стосунки, що характеризують взаємну прихильність їхніх учасників, взаємні очікування відповідних почуттів і надання переваги комусь з-поміж інших.
Дружба вимагає дотримання її неписаного «кодексу», що передбачає необхідність взаєморозуміння, відвертості й щирості, активну взаємодо взаємний інтерес до справ і переживань іншого, щирість і безкорисливість почуттів. Серйозні порушення цих правил призводять або до припинення дружби, або до поверхових приятельських стосунків, або навіть до перетворення дружби на її протилежність — ворожість.
Найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова важливість відносин з друзями.
ДРужба дає змогу висловити Потаємні почуття, які переповнюють людину, та знайти підтримку тих, хто поділяє ці думки й почуття.
Отож справді, як стверджує українське прислів’я, людина без друзів — що дерево без коріння.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
В ці слова кожна людина вкладає свій смисл. Хтось уявляє собі сільську хату в степу, або горах, хтось — дім у місті. Але для всіх нас слова «рідний дім» пов’язані з теплом матусиних рук, світлом її ласкавих очей, з суворим, але справедливим батьком. Із запахами, які притаманні тільки рідній оселі, де пройшло твоє дитинство. Кожна людина має свій рідний дім, де її завжди люблять, чекають, зрозуміють і пробачать. Навіть якщо вже немає батьків і тої оселі, де ти виріс, вона завжди є у твоєму серці, у твоїх спогадах. І якщо людина зростала в любові, дім для неї дійсно був рідним, то і сама, коли виросте, створить такий же дім для своїх дітей. Поняття «рідний дім» може означати також рідний край, батьківщину. Якщо я, наприклад, народився на Донеччині і перебуваю далеко, то весь Донбас, кожна звісточка звідти, навіть номер «Вечірнього Донецька», здаються рідними. Для всіх українців Україна — рідний дім. А якщо брати ще ширше — всі ми земляни і Земля — наш рідний дім.
Я люблю своє місто, свою Батьківщину — мій рідний дім. І хочу, щоб вони були найкращими. А сам я буду робити все можливе, щоб над моїм рідним домом було мирне небо, щоб він був чистим, затишним. Щоб усім його громадянам жилося добре.