6. Складним з підрядним і сурядним зв'язком є речення * 1.На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли. 2.Коди тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає у твою розмову. 3.Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що й ніде ступити. 4.Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

четверте речення

- хватит играть в свои игрушки! - возмущённо обращается мама к сыну. - лучше иди книгу почитай!

- Зачем мне это?

- Ну как зачем? Любая прочитанная книга оставит след в твоей памяти. У каждой книги своя история, свой сюжет нам накопить знания, сохранить их и передать другим поколениям.

- Ну и?

- Благодаря книге ты можешь развиваться и усовершенствоваться, учиться анализировать информацию, к слову, это тебе в твоих игрушках.

- Это уже интерееснее.

- В каком то смысле, сейчас ты играешь на компьютере благодаря книге. С книги, люди передавали свой опыт наследникам, что позволяло человечеству быстрее развиваться.

- Ладно, ладно, я понял...

что послушал меня.

Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.

Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.