Скласти висловлення 4-6 речень мої улюбленя квіти

Я дуже люблю квіти. Мої улюблені - це ромашки. Вони вражають мене своєю чарівною простотою. Найбільше я люблю дрібненькі ромашки, які збирають у полі. Такі квіточки мають голівку розміром з десять копійок.

  Пелюстки у ромашок тоненькі, наче голочки. Самі вони білі. А серединка цієї квітки жовта. Є й великі ромашки. Вони також дуже гарні. Коли я гуляю лісом, завжди приношу додому мої улюблені квітки. Бабуся робить з них цілющий відвар, а я насолоджуюсь їх прекрасним виглядом.

Объяснение:

Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості.

Саме в поемі "Мойсей", яка є вершиною літературної спадщини Каменяра, поет осмислює Історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття

Поема починається прологом, в якому визначається адресат — український народ:

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Цей ліричний зачин звучить як заповіт автора, його лірична сповідь, пророче послання своєму народові.

І. Франко переосмислив біблійну легенду про Мойсея та євреїв, розглянувши її у зв'язку з долею українського народу, з його визволенням від гніту. Зображуючи стародавніх ізраїльтян, письменник мав на увазі своїх знедолених земляків-українців. Автор пише, що сорок років євреї блукали пустелею, щоб відшукати обітованну Палестину. Цей тернистий шлях ізраїльтян нагадує читачеві трагічні сторінки історії українського народу, який віками боровся за свою волю.

У поемі Мойсей показаний як вождь народу, але одночасно і як самовідданий його слуга, що має за мету привести ізраїльтян до нового, щасливого життя. Хоча фізично Мойсей досить слабкий, та "в очах його все щось горить, мов дві блискавки в хмарі".

Йому бридке оте низьке, напівтваринне існування, що охопило його табір. І коли народ, підбурений Датаном і Авіроном, перестав вірити Мойсееві, той закликає людей не коритися обставинам, а йти далі.

День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.
Минули десятиліття з того часу, коли над нашою країною прогриміли святкові салюти з нагоди Перемоги. Проте пам’ять про тяжкі і героїчні роки Великої Вітчизняної війни ми зберігаємо досі та хочемо, щоб і наші діти знали про це, щоб вони пам’ятали про тих, хто відстояв нашу свободу і незалежність у боротьбі з завойовниками: солдатів, жінок, дітей, всіх тих, хто не задумуючись віддав своє життя за наше майбутнє. 

Відбулися заходи, приурочені 66-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні і в дошкільному навчальному закладі №8 «Золотий півник». З метою виховання у підростаючого покоління патріотичних почуттів, поваги та шанобливого ставлення до учасників Великої Вітчизняної війни, до героїзму і доблесті, проявлених ними у боях за визволення світу від фашистських загарбників, в дитячому садку проведено цикл бесід на тему: «Нам світить у віконце Перемоги сонце», розгляд фотоальбомів, ілюстрацій, читання художньої літератури, екскурсії до меморіального комплексу - парку Слави.

А 5 травня дошкільнята організували літературно-музичну композицію, яка не залишила байдужим нікого з присутніх в залі. На зустріч з дошкільнятами завітали Синявська Ніна Василівна та Мережко Віра Корніївна, які зі сльозами на очах розповіли дітям про свої дитячі роки, проведені під час війни. І вражали спогади, які залишилися в пам’яті на той час маленьких дітей, адже дітям війни приходилося теж нелегко. Ці люди сьогодні, як ніхто інший, потребують уваги та турботи. Дошкільнята та учні 1 класу, затамувавши подих, слухали розповіді бабусь та мали змогу краще дізнатися про героїчне минуле нашого народу, вшанувати ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни.Це лише маленька часточка великої шани всім загиблим та живим, хто відстоював Перемогу, адже пам’ять та гордість за велику Перемогу повинна продовжувати жити в серцях нового покоління. Ми, хто ніколи не знав, що таке фашизм, діти, які не знаємо страхів війни з її безкінечними і страшними жертвами, хто мирно спить у затишних домівках, зі щирою вдячністю віддаємо Вам хоч маленький борг за Велику Перемогу.