1.Відокремленою прикладкою ускладнено речення А Книги — морська глибина. Б Всесвіт цей — акваріум планет. В Сухі гілки — це вже вінок терновий. Г Виє вовк — ночей моїх соліст. Д Сумління — річ тендітна і марка. 2. Відокремленою прикладкою НЕ УСКЛАДНЕНО речення А Перед тобою світ — великий том розкритий. Б Життя — спокута не своїх гріхів. В Одна в поета правда — чистота. Г Я маю спокій — істинного друга. Д Співають солов’ї — співці весни й любові. 3. Прикладку треба відокремити за до тире в А Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум. Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно. В Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем. Г До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина. Д Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога. 4. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік. Б Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний. В Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога. Г Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки. Д У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці. 5. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому житі. Б Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих. В Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євробаченні. Г Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську. Д Палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі із задушевним ліризмом. 6. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі. Б Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю проклинає. В Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг. Г Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу. Д Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв. 7, Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовиці. Б Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом. В А він орел шумить клекоче мов людям розказати хоче про поєдинок у яру. Г 3 кленового туманного тунелю виходить Рильський майже силует. Д Ось вони рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей. 8. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Осінь найкраща пора пахла з усіх садів. Б І ми поети атомного віку останні трубадури на землі. В Літературний герой Лаврін Запорожець уособлює мудрість і мужність. Г Місяць високе холодне світило супроводив нас у нічні степов Д Саме Десна річка мого дитинства залишилася в моїй уяві справжньою казкою. 9. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно. Б Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край. В Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер. Г «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Д Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців. 10. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні. Б Миргород як лікувальний курорт один із найвідоміших в Україні. В Олександр Мурашко відомий у живописі як художннк- імпрєсіоніст. Г Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини. Д Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності. 11. Перед виділеним сполучником НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено) А Тішилася Ганна скоромовкою як піснею. Б Доброта потрібна людям як хліб. В Лисенко відомий у світі як композитор. Г Ця дівчина… Обличчя як з ікон. Д Софія височіє над Дніпром як свіча.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.