Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.
Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.
Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.
Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.
Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.
Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Укажіть речення з відокремленою прикладкою. А. Іван стояв заквітчаний, як гільце нна Купала. Б. Від його вродливого лиця, блідого й гордого, била звага молодого орла. В. Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтись до буденної важкої праці. Г. Тут одна дівчина, на ім'я Марійка, гарно співала. 2. Прикладку вжито в реченні. А. Матір Січ споконвіку радо зустрічає різних людей. Б. Хмарніючи, мов дитя, зносився думкою до Бога. В. Мовте, кошовий отамане, про що річ. Г. Не знаю трагічнішої книжки від історії нашого народу. 3. Прикладку вжито в реченні А. Ось тобі яблуко червонобоке, старший мій сину Микитко. Б. Катря Катрю видає, приданого не дає. В. Там, на пагорбі, стояла золотоверха церква. Г. Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків. 4. У якому реченні прикладка не відокремлюється? (розділові знаки пропущено) А. Шофер літній чоловік мав атлетичну будову тіла. Б. Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому. В. І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду. Г. Мелашка була потрібна в господі як робітниця. 5. У якому реченні прикладка відокремлюється комою? А. Усі знали Оришку як відьму. Б. Перстень цей дарується як милість превелика. В. Борис Савович як недавній моряк серйозно підтримав Марисю. Г. Сприймаю день народження як докір. 6. Відокремлена пркладка є в реченні. (розділові знаки пропущено) А. Сонця на землі не було але угорі у небі жайворонки були вже золотими. Б. Хлопці не зівайте ви на мене Кармалюка всю надію майте. В. За винятком баби Оришки Чіпка нікого не любив. Г. Життя людське унікальне і по суті невичерпне.
1. Б
2. А
3. А
4. Б
5. В
6. Б