menesmir
?>

Дієприслівник 1. Визначити рядок, у якому всі слова належать до дієприслівників. А Працюючі, розглянуті, існуючі. Б Перемігши, перемагаючи, з'ївши. В Написані, колючі, укриті. Г Вимиті, жовтіючі, палаючі. 2. Визначити рядок, у якому дієприслівники доконаного виду. А Торкаючись, сидівши, пишучи. Б Читаючи, малюючи, стоячи. В Дозволивши, прибігши, вистоявши. Г Плачучи, ріжучи, прагнучи. 3. Визначити рядок, у якому дієприслівники недоконаного виду мину- лого часу. А Люблячи, марнуючи, забуваючи. Б Вибачаючи, даруючи, говорячи. В Розуміючи, міркуючи, киваючи. Г Любивши, тримавши, хиливши. 4. Визначити рядок дієслів, від яких утворюються дієприслівники не- доконаного виду. А Оформити, прибігти. Б Зламати, створити. В Летять, малюють. Г Відпочити, виносити. 5. Визначити речення, у якому при дієприслівникові є залежні слова. А Велич придніпровського лісу побільшувалась, грізнішаючи (Є. Гуцало Б Вилізши на великий сніговий карниз, юнак різко відштовхнувся палицями (М. Новиков). В Ось чайка зметнулася вгору, прицілившись, шугонула в розставлені долоні (Б. Тимошенко). Г Цю історичну книгу не можна прочитати, не дізнавшись, якими письменами вона написана (М. Славинський). 6. Визначити рядки, у яких частка не з дієприслівниками пишеться разом. А Не/зчувшись, не/навидячи. Б Не/прикидаючись, не/дивлячись. В Не/зважаючи, не/чекаючи. Г Не/дочуваючи, не/здужавши. 7 .Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні: а) А сонце захекавшись потім зійшло. (Б.Олійник.); б) Ми з тобою в часі розійшлися а тепер зустрівшись не знайшлись. (Є.Гуцало.); в) Б’ємось за виживання. Не мовчи! Чи можна виживати живучи? (Д.Павличко.) 8. Знайдіть правильно побудоване речення з дієприслівниковим зворотом: а) Сашко, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти. б) Василь, одягнувши рюкзак, взув кеди. в) Юля, подружившись з Галею і дуже полюбила її. г) Сергійко згадавши про забутий портфель і пішов по нього. 9. Визначити речення, у яких дієприслівниковий зворот виділяється комами. А Серце в'яне співаючи (Т. Шевченко). Б Однокласники розмовляли сміючись. В Україна бере участь у дослідженні корисних копалин Антарктиди маючи на ній власну наукову станцію (С. Косар). Г Князь зібравши хоробрих воїнів вирушає в далеку дорогу (В. Мірошніченко). Д Ідуть дівчата в поле жати, та, знай, співають ідучи (Т. Шев-

Украинская мова

Ответы

Коробкова1437

1 Б Перемігши, перемагаючи, з'ївши.

2В Дозволивши, прибігши, вистоявши.

3Г Любивши, тримавши, хиливши.

4В Летять, малюють.

palchiknr
Добрый день, дети! Сегодня мы рассмотрим синтаксический разбор предложения. Предложение, которое мы будем анализировать, звучит так: "Маленький Павло дуже рано навчився читати й відтоді не розлучався з книжкою."

Первым шагом в синтаксическом разборе предложения является определение всех слов в предложении и их роли. Давайте начнем с этого.

1. "Маленький" - это прилагательное, оно описывает существительное "Павло". Прилагательные отвечают на вопросы "какой? какая? какое?". В данном случае, "маленький" отвечает на вопрос "какой?" в отношении "Павло".

2. "Павло" - это имя собственное и является субъектом предложения. Субъект - это тот, о ком идет речь в предложении. В данном случае, речь идет о "Павло".

3. "дуже рано" - это наречие времени, оно описывает время, в которое что-то произошло. В данном случае, "дуже рано" отвечает на вопрос "когда?" относительно того, когда "Павло навчився читати".

4. "навчився" - это глагол, который означает, что "Павло" научился делать что-то. Глаголы отвечают на вопросы "что делать?". В данном случае, "навчився" отвечает на вопрос "что делать?" относительно "Павло".

5. "читати" - это инфинитив глагола, который говорит о том, что "Павло" научился читать. Инфинитивы глаголов используются без изменений и не связаны с каким-либо субъектом.

6. "й" - это союз, который связывает два однородных члена предложения: "читати" и "відтоді". Он означает "и".

7. "відтоді" - это наречие времени, которое означает, что "Павло" не розлучався з книжкою начиная с определенного момента времени. В данном случае, "відтоді" отвечает на вопрос "с какого момента времени?" относительно того, когда "Павло" научился читать.

8. "не" - это отрицательная частица, которая указывает на отрицание действия, о котором идет речь.

9. "розлучався" - это глагол, который означает, что "Павло" не прекращал общаться с книжкой. В данном случае, "розлучався" отвечает на вопрос "что делать?" относительно "Павло".

10. "з" - это предлог, который указывает на то, с кем "Павло" не прекращал общаться - с книжкой.

11. "книжкою" - это существительное и является дополнением к глаголу "розлучався". Дополнение отвечает на вопрос "с кем?" относительно "розлучався".

Таким образом, предложение "Маленький Павло дуже рано навчився читати й відтоді не розлучався з книжкою" можно разобрать следующим образом:
1. Субъект: Маленький Павло
2. Союз: й
3. Глагол: навчився
4. Инфинитив глагола: читати
5. Предлог: з
6. Дополнение: книжкою
7. Наречие времени: дуже рано, відтоді
8. Отрицание: не

Теперь, когда мы разобрали предложение по частям, давайте посмотрим на полный смысл предложения. В данном предложении говорится, что маленький Павло очень рано научился читать и с тех пор не расставался с книжкой.

Я надеюсь, что разбор этого предложения был понятен для вас. Если у вас есть какие-либо вопросы, пожалуйста, задавайте!
fitzhu
Добрый день, ученик! Спасибо за твой вопрос. Давай разберемся вместе.

Первое, что мы должны сделать, это понять, что значит суфикс. Суфикс - это часть слова, которая добавляется в конец основы слова и изменяет его значение или грамматическую форму. В нашем случае, суфикс -ин- добавляется к словам и меняет их значение.

Теперь посмотрим на слова, которые даны в вопросе: бадилина, стеблина, височина, и соломина. Мы видим, что все эти слова содержат суфикс -ин- в конце, за исключением слова "бадилина".

Теперь давай разберем каждое слово по отдельности и попытаемся понять, почему суфикс -ин- имеет разное значение в слове "бадилина".

1) Бадилина: слово "бадилина" состоит из основы "бадил-" и суфикса "-ина". Суфикс -ина в конце слова "бадилина" играет роль существительного прилагательного. Например, если мы возьмем слово "бадилина" и добавим его к слову "цвет", получится "бадилинацвет", что означает "цветок, похожий на бадилы" или "цветок, который имеет характеристики бадил".

2) Стеблина: слово "стеблина" состоит из основы "стебл-" и суфикса "-ина". В этом случае суфикс -ина в конце слова "стеблина" играет роль существительного, обозначая предмет. Стеблина - это часть растения, которая выходит из земли и поддерживает его вертикальное положение.

3) Височина: слово "височина" состоит из основы "височ-" и суфикса "-ина". В данном случае суфикс -ина в конце слова "височина" также играет роль существительного, обозначая предмет. Височина – это высокая лесная чаща.

4) Соломина: слово "соломина" состоит из основы "солом-" и суфикса "-ина". Суфикс -ина в конце слова "соломина" также играет роль существительного, обозначая предмет. Соломина – это небольшая трубочка, сделанная из соломы, через которую можно пить.

Таким образом, суфикс -ин- имеет одно и то же значение во всех словах, за исключением слова "бадилина", где суфикс играет роль существительного прилагательного, обозначая качество или свойство предмета.

Esperanto:
Bona tago, lernanto! Dankon pro via demando. Ni provos kompreni ĝin kune.

Unue, ni devas kompreni la signifon de la sufikso. Sufikso estas parto de vorto, kiu estas aldona al la radiko de la vorto, kaj ŝanĝas la signifon aŭ gramatikan formon de ĝi. En nia kazo, la sufikso -in- estas aldona al la vortoj kaj ŝanĝas ilian signifon.

Nun ni rigardu la vortojn, kiuj estas prezentitaj en la demando: бадилина, стеблина, височина, kaj соломина. Ni vidas, ke ĉiuj tiuj vortoj enhavas la sufikson -in- en la fino, krom la vorto "бадилина".

Nun ni analizos ĉiun vorton aparte kaj provos kompreni, kial la sufikso -in- havas malsaman signifon en la vorto "бадилина".

1) Бадилина: la vorto "бадилина" konsistas el la radiko "бадил-" kaj la sufikso "-ина". La sufikso -ина en la fino de la vorto "бадилина" ludas rolon de substantiva pridiro. Ekzemple, se ni prenas la vorton "бадилина" kaj aldonas ĝin al la vorto "цвет", ni ricevas "бадилинацвет", kio signifas "floro, simila al бадилы" aŭ "floro, kiu havas la karakterizaĵojn de бадил".

2) Стеблина: la vorto "стеблина" konsistas el la radiko "стебл-" kaj la sufikso "-ина". En tiu ĉi kazo la sufikso -ина en la fino de la vorto "стеблина" ankaŭ ludas rolon de substantivo, priskribante objekton. Стеблина – estas parto de planto, kiu eliras el la tero kaj subtenas ĝian vertikan pozicion.

3) Височина: la vorto "височина" konsistas el la radiko "височ-" kaj la sufikso "-ина". En tiu ĉi kazo la sufikso -ина en la fino de la vorto "височина" ankaŭ ludas rolon de substantivo, priskribante objekton. Височина – estas alta arbaro.

4) Соломина: la vorto "соломина" konsistas el la radiko "солом-" kaj la sufikso "-ина". La sufikso -ина en la fino de la vorto "соломина" ankaŭ ludas rolon de substantivo, priskribante objekton. Соломина – estas malgranda tubeto, farita el pajlo, tra kiu oni povas trinki.

Tial, la sufikso -ин- havas saman signifon en ĉiuj vortoj, krom en la vorto "бадилина", kie la sufikso ludas rolon de substantiva pridiro, priskribante kvalitojn aŭ ecojn de objekto.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Дієприслівник 1. Визначити рядок, у якому всі слова належать до дієприслівників. А Працюючі, розглянуті, існуючі. Б Перемігши, перемагаючи, з'ївши. В Написані, колючі, укриті. Г Вимиті, жовтіючі, палаючі. 2. Визначити рядок, у якому дієприслівники доконаного виду. А Торкаючись, сидівши, пишучи. Б Читаючи, малюючи, стоячи. В Дозволивши, прибігши, вистоявши. Г Плачучи, ріжучи, прагнучи. 3. Визначити рядок, у якому дієприслівники недоконаного виду мину- лого часу. А Люблячи, марнуючи, забуваючи. Б Вибачаючи, даруючи, говорячи. В Розуміючи, міркуючи, киваючи. Г Любивши, тримавши, хиливши. 4. Визначити рядок дієслів, від яких утворюються дієприслівники не- доконаного виду. А Оформити, прибігти. Б Зламати, створити. В Летять, малюють. Г Відпочити, виносити. 5. Визначити речення, у якому при дієприслівникові є залежні слова. А Велич придніпровського лісу побільшувалась, грізнішаючи (Є. Гуцало Б Вилізши на великий сніговий карниз, юнак різко відштовхнувся палицями (М. Новиков). В Ось чайка зметнулася вгору, прицілившись, шугонула в розставлені долоні (Б. Тимошенко). Г Цю історичну книгу не можна прочитати, не дізнавшись, якими письменами вона написана (М. Славинський). 6. Визначити рядки, у яких частка не з дієприслівниками пишеться разом. А Не/зчувшись, не/навидячи. Б Не/прикидаючись, не/дивлячись. В Не/зважаючи, не/чекаючи. Г Не/дочуваючи, не/здужавши. 7 .Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні: а) А сонце захекавшись потім зійшло. (Б.Олійник.); б) Ми з тобою в часі розійшлися а тепер зустрівшись не знайшлись. (Є.Гуцало.); в) Б’ємось за виживання. Не мовчи! Чи можна виживати живучи? (Д.Павличко.) 8. Знайдіть правильно побудоване речення з дієприслівниковим зворотом: а) Сашко, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти. б) Василь, одягнувши рюкзак, взув кеди. в) Юля, подружившись з Галею і дуже полюбила її. г) Сергійко згадавши про забутий портфель і пішов по нього. 9. Визначити речення, у яких дієприслівниковий зворот виділяється комами. А Серце в'яне співаючи (Т. Шевченко). Б Однокласники розмовляли сміючись. В Україна бере участь у дослідженні корисних копалин Антарктиди маючи на ній власну наукову станцію (С. Косар). Г Князь зібравши хоробрих воїнів вирушає в далеку дорогу (В. Мірошніченко). Д Ідуть дівчата в поле жати, та, знай, співають ідучи (Т. Шев-
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*