1. Поставити подані іменники в кличний відмінок: друг, колега, бранець, земля, воля, швець, Богдан, Ілля, Борис, кравець, хлопець, молодець, майор, полковник, капітан, лейтенант, син, кум, Михайло, Павло, юнак, Київ, боєць, поезія, пам’ять, світ, слухач, Анастасія, чумак, красуня, край, ніч, Галя, вітер, брат, радість, жнець, душа, лицар, Ростислав. 2. ​Звертання є в реченні. Указати поширене чи непоширене звертання. А ​Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати. Б ​Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим. В ​Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну. Г ​На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами. Д ​«Роби добро, – мені казала мати, – і чисту совість не віддай за шмати!».

Друже. колего, бранцю, земле, воле, швеце, Богдане, Іллє, Борисе, кравцю, хлопце, молодце, майоре, полковнику, капітане, лейтенанте, сину, куме, Михайле, Павле, юначе, Києве, бійце, поезіє, пам'яте, світе, слухачу, Анастасіє, чумаче, красуне, крає, ноче, Гале, вітере, брате, радосте, жнецю, душе, лицаре, Ростиславе

Б (поширене)

Объяснение:

1. Усі йшли на нашу вечірку: і Дмитрик, і Сашко, і Галинка.
У саду було усе, що ми шукали: і яблуні, і груші, і сливи.
2. Олівці і ручки, пензлики і фарби - усе те ми знайшли у нашому магазині.
Ромашки і барвінок, незабудки і маки - квіти, що найчастіше зустрічаються у полі.
3.Усі дерева, які розквітли у саду: яблуні, груші, сливи - заполонили ароматом повітря.
Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили
4.Різна погода восени, а саме: віє, гріє, лиє.
Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Ми проти корупції. 
Наша країна велика і багата, але чому народ постійно скаржиться на злидні і важке життя?  Чому нашим батькам доводиться працювати відразу на декількох роботах, щоб прогодувати сім'ю, а за сусіднім парканом, як гриби, один за одним будуються котеджні селища? Відповідь більшості - причина в корумпованості влади.  Як може здатися на перший погляд, корупція - явище сучасної дійсності, але це не зовсім так.  Згадаймо російських класиків: «хабарі хортенятами», «кругова порука», «рука руку миє».  Знайоме, чи не так?  Відносини я тобі - ти мені непомітно обплели корінням державні структури, а почали вони зароджуватися ще тоді, коли виникло саме держава.  Корупція - це перевищення користувань своїми посадовими обов'язками.  Даний термін в наш час майже повністю сприймаємо як належить чиновницьким колам, напевно, тому, що в результаті подібного роду махінацій стають відомі громадськості такі прізвища і суми, що дані події просто не можуть залишитися непоміченими.  Негативний прояв корупції полягає в нанесенні нею шкоди економічній сфері, а, значить, доходам громадян і загальному добробуту країни в цілому.  Корупція - це червоточина, пролом в системі, через яку неправомірно «витікають» державні кошти, які повинні були б використовуватися за призначенням на благо Батьківщини.  Механізм корупції - це хабар.  Вона небезпечна тим, що поширеність її не знає кордонів.  Предмет хабара - це не тільки гроші, але і цінні папери, і нерухомість, і інші речі майнового характеру.  Як же боротися з корупцією?  Як вилікувати цю хворобу?  Повинна вестися чітка, продумана, грунтовна антикорупційна діяльність, спрямована на виявлення та запобігання випадків прояву корупції.  Велику роль відіграє ступінь відповідальності і система покарання.  Посилення покарання, на мій погляд, найдієвіший антикорупційний метод.  Але такі методи лише усувають наслідки, а що ж до викорінити хабарництво як явище?  Я вважаю, що це робота не тільки держави щодо дотримання і виконання всіх зобов'язань перед народом, підвищення загального рівня життя (щоб і красти не захотілося), але і робота кожного громадянина над собою, над підвищенням свого професіоналізму, розумінням відповідальності перед державою, перед своїм  майбутнім, майбутнім своїх дітей.