Синтаксичний розбір речення :Печаль і гордість , повніть моє слово

Текло собі у лісі самотнє джерельце. Господарські руки одного доброго чоловіка облаштували там криничку. Посадили поруч деревце. Зробили зручну лавку. Втомлені подорожні протоптали стежку до кринички. У спекотну днину зупиняються, щоб напитися прохолодної водиці. Присісти та відпочити з дороги. Добрими словами згадати золоті руки того невідомого чоловіка. Він зробив затишним та корисним маленький куточок лісу.

     У нашому лісі є криничка. Її облаштував хтось для подорожніх. Поблизу змайстрував невеликий столик та лавочку. Дуже приємно у спекотну пору відпочити у цьому затишному куточку ліса. Випити смачну прохолодну воду із лісової кринички. Подякувати в думках турботливому чоловікові, який подбав про інших.

1. І мовлять учні, що землю милу навік любить не перестануть.

2.  У мудреця спитали якось люди, чи є що золота дорожче на землі.

3.  Рося спитала в свою чергу, як я розумію щастя.

4. Подумав трохи й відповів мудрець, що дорожча дружба є, була і буде.

1. И говорят ученики, что землю милую навек любить не перестанут.

2. У мудреца спросили как-то люди, есть ли что золота дороже на земле.

3. Рося спросила свою очередь, как я понимаю счастье.

4. Подумал немного и ответил мудрец, что дорогая дружба есть, была и будет.