Сформулюйте тезу та наведіть по два переконливих аргументи до кожної теми: - Яка праця більше варта поваги – фізична чи інтелектуальна? - Що руйнує сім’ю? - Чому важливо знати свій родовід?

1) Більше варта поваги інтелектуальна праця.

Аргументи:

Інтелектуальні знання довше здобуваються і більше ціниться людьми, адже саме вони просувають медицину, it-сферу, дослідження стародавніх рукописів. Взявши до уваги it-сферу, люди можуть розробити та сконцтруювати роботів, які будуть виконувати фізичку працю. (На даний момент, є такі прилади, як розумний пилосос, розумний дім, автомобіль без водія) І фізична праця просто знецінюється.

Статистика показує, що найкраще інформацію засвоюють діти, а чим старша людина стає тим їй важче (але теж цілком реально вивчити той чи інший предмет), але фізично вона може працювати в будь-який момент.

2) Сім'ю можуть руйнувати моральні якості або матеріальні достатки.

Аргументи:

Сім'я не здатна прогодувати себе, дітей (можливо тварин) і із-за цього в сім'ї хаос, всі голодують, не мають, що вдіти.

Жінка/чоловік не довіряють один одному, ревниво ставляться до всього оточення партнера, часто не зважать на думку партнера та із-за цього сваряться. В результаті вони можуть розвестись, залишивши дитину одну

3) Важливо знати свій родовід, тому що ти пізнаєш свої надра походження та вшановуєш предків, які змогли зберегти рід.

Аргументи:

Людина не може називатись людиной, якщо не знає своєї історії.

Можливість налагодити «духовний зв’язок» зі своїми пращурами, відчути себе одним важливим у своєму роді.

P.s. родовід не важливо знати, тому що треба жити теперішнім :D

Весняні канікули тривали близько 8 днів , з кінця березня до 1 квітня. Весь цей час я в основному був удома : грався в комп'ютер і вчив уроки. Але було й припровадження часу цікавіша. Так, 25 березня ми з класом ходили в театр (на вул. Баранова) на виставу " Заміжня наречена " . Незважаючи на те , що від класу була всього одна третина , вдалося все ж скласти компанію і " душевно " посидіти. Зате після цього походу я майже нікуди з дому не виходив. Був пару днів у бабусі з дідусем , але й там грався в комп'ютер і вчив уроки. Так би канікули і пройшли , однак в передостанній день ми з другом вирушили гуляти і 4 години грали в хокей. А після цього , 31 числа , я захворів. Тому початок чверті відбулося без мене. А вийшов я по закінченні вихідних , тобто 4 квітня.   Мені сподобалися весняні канікули , які тривали для мене 12 днів . " Душевно " відпочив .

Объяснение:

Шкільна освіта зосереджена на оволодінні гуманітарними й точними науками. На уроках дитина може дізнатись багато нового. Однак про те, як треба вчитись, як підвищувати ефективність навчання і зробити так, щоб усе було простіше й цікавіше, більш запам'ятовувалось і надовго зберігалось у пам'яті, швидше за все, дитина так і не дізнається. Принаймні не у школі.

Тому варто показати дитині, що велике значення має те, коли вчитись, в яких умовах, що навчання під акомпанемент телевізора або гучної музики не буде ефективним і що перерви у вивченні нової інформації не менш важливі, ніж час підвищеної концентрації уваги. Але, як показує досвід, найбільш типова стратегія навчання полягає в багаторазовому читанні тексту, спробах запам'ятати його «слово у слово» без глибокого розуміння змісту, у вивченні великої кількості матеріалу за один раз, відсутності повторень і недостатній кількість сну – і це всього лише частина найтиповіших помилок.

То ж як, власне, має виглядати ефективне навчання?

По-перше, необхідно пояснити дитині, що навчання не є процесом відтворення, в якому мова йде тільки про те, щоби «вгризатись» у заданий матеріал. Як показують численні дослідження, чим більше ми вкладаємо у вивчення своєї уяви, чим більше почуттів та емоцій залучається до процесу запам'ятовування, тим ефективніше буде навчання. Участь у процесі навчання уяви призводить до того, що розум запам'ятовує інформацію у двох «кодах» – вербальному й візуальному (образному), що значно підвищує ймовірність запам'ятовування.

Як довів невролог Манфред Спітцер у своїй книзі «Як мозок учиться», надзвичайно важливим питанням є включення у процес навчання емоцій, що суперечить стереотипному поділу на інтелект та емоції і свідчить про їх синергію у процесі пізнання. «Найбільш тривало й міцно зберігається в пам'яті та інформація, яка була отримана в позитивному емоційному контексті», – стверджує вчений. У процесі запам'ятовування дуже корисним інструментом також є так званий ефект «стосовно мене». Він полягає в тому, що легкість запам'ятовування, а також міцність знань тим більше, чим більше засвоюваний матеріал стосується безпосередньо нас самих і нашого досвіду.