БУДЬ ЛАСКА СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР 1 РЕЧЕННЯ Прощайте, зараз їду до Жолудя (синтаксичний розбір )

Объяснение:

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1 етап

I.  Визначити тип речення за метою висловлювання

(розповідне / питальне / спонукальне).

II. За емоційно-експресивним забарвленням

(окличне / неокличне).

III. За характером відношення до дійсності

 (стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).

IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів

(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

2 етап

Загальна характеристика речення за типом зв’язку

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1.  Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо підрядне

VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.

СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)

1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)

2. Багатокомпонентне

- вказати різновид:

­супідрядність (однорідна / неоднорідна)

­чи послідовна підрядність)).

­контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)

3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

6. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини за всіма принципами

9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.

10. Пунктуація.

Якщо безсполучникове

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку

ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:

1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).

2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

4. Змістові відношення між сурядними частинами.

¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.

¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.

¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.

10. Пунктуація

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.