Твір на тему більше щастя давати ніж братидо ть ​

Відповідь: Американці звикли до благодійності. Вони і дітей змалечку привчають до того, що треба комусь допомагати. Коли я запитала маленьку внучку: “Що тобі подарувати на день народження?”, вона відповіла: «У мене все є, подаруйте краще дитині, у якої немає мами і тата», – розповіла мені якось жінка, син якої разом з родиною проживає у США. – Також американські сім’ї на новорічні свята готують подарунки для нужденних дітей з інших країн і передають їх через благодійні організації.

Після її розповіді я подумала: от якби і в нас подібні традиції прижилися. Нещодавно родичка розповіла мені, як її колега привчає дитину до доброчинності. На Різдво вони із сином ідуть до сиротинця або в онкологічний центр і дарують дітям іграшки, фрукти та солодощі. Малому настільки це сподобалося, що тепер протягом року він збирає кошти дітям на подарунки. А його тато переконаний, що син не виросте егоїстом і цінуватиме все те, що має.

У Біблії є такі слова: «Більше щастя давати, ніж брати». Робити добро потрібно завжди, а особливо – у новорічні свята, коли кожна людина очікує дива.

більше я нічого не знайшов:)

Пояснення:

Оксана – красива, примхлива, вітряна і безтурботна дівчина була дочкою знатного козака Чуба. Вона дуже гарно одягалася в найдорожчий одяг, знала, що про неї говорять молоді хлопці та подружки з її села і була дуже важливою задавакою. Найбільше вона любила милуватися собою в дзеркалі, міняючи свої наряди. З гордістю, любуючись собою, вона зверхньо приймає залицяння сільських хлопців. Їй приносить задоволення випробовувати силу своєї чарівності. Відкидаючи і висміюючи любовні зізнання Вакули, Оксана разом з тим і небайдужа до них; її захоплює і підкорює те глибоке почуття, яке відчуває до неї Вакула.

Мати, матінко, матуся — ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії.

Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято — ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе...

Объяснение: