даю. Вставте пропущені літери й розкрийте дужки. Підкресліть дієслова. Визначте б іх. (Дуже Заходило сонце, мінялося барвами небо: то (жовто)гарячими, то нюватими, доки (не)загускло в німій в..чоровій проз..лені. 2. I (зоре)пади пишуть повість про літо перами (жар)птиць, і п..ремож..на з..мовість конає в серці гор..лиць. 3. Я покажу вам сад, де на колінах яблуні спить вітер. 4. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить літо по з..млі моїй.

1. Заходило сонце, мінялося барвами небо: то жовтогарячими, то просинюватими, доки не загускло в німій вечоровій прозелені. 2. I зорепади пишуть повість про літо перами жар-птиць, і переможна зимовість конає в серці горлиць. 3. Я покажу вам сад, де на колінах яблуні спить вітер. 4. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить літо по землі моїй.

Прислухайтесь до пташиного хору: в лісах, парках, садках. На різні

голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики та інше

голосисте царство. А он здалеку озвалася іволга. Десь по переду гучно

закувала зозуля. Та найгучніший голос у солов’я. Серед свіжого

листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос

далеко-далеко.

Навіть в озері завзято змагаються в своїх співах жаби. Буйно

піднімаються хліба, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки.

Здається, вони ніколи й не відпочивають.

Насувається здалеку темна хмара. Увечері загуркотів перший

весняний травневий грім. Мабуть, дощ буде!

Объяснение:

Світ зміниться. Не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються  сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів.  Більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно  буде,  стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. Із низу видно лиш дуже високі будинки. Вони всі сірі і одинакові. Архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. Знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. Поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. Це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. Ти повернешся додому, після років розлуки. Побачиш свій дім і не впізнаєш уже його.  Про те, що це він, можна  буде здогадатися  лиш через вказівку Джі Пі еС. Після того, як зайдеш у будинок, то направишся на  мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі  всі будинки  точнісінько  такі ж.  Стук у двері, ти удома. Даремно, що світ розвалюватиметься  й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.