Спроби побудови більш справедливішого і рівноправного суспільства вживалися завжди Для боротьби з антигромадськими силами створювалися організації з благородними програмами Нажаль, ці ідеї були спотворені ізза егоїзму Сьогодні більш ніж коли б то ми гаємо, як моральність і благородні принципи уступають місце прагненню власної вигоди, особливо в сфері політики Деякі з філософських прагнень застерігають нас від любих занять політикою взагалі, так як політика стала синонімом аморальності Політика, позбавлена етики, не підвищує благосостояния людей, а життя, позбавлене моральності, зводить людей до рівня тварин Однак не можна утверджувати, що політика сама по собі «брудна» Скоріше, засоби нашої політики спотворили п високі ідеї і благородні поривання, що були направлені на покращення положення людей Природно, віруючі виражають свою стурбованість тим, що релігійні лідери «встряють» у політику

Як парость виноградної лози, плекайте мову

>Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, — рідна мова.

/ М. Рильский /

Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. До велетнів української національної культури безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Максим Рильський. Шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. У своєму "Кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. Вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї України.

Объяснение:

                                                   мистецтво у житті людини

Всі люди хоч раз,але держали пензлик,олівець,фломастер в руках.Багато хто з дитинства не випускає з рук пензлик,інші навіть не очікуючи пробуджують у собі талант до малювання.А деякі просто марнують життя,навіть не знаючи про свій талант.

В.М. Навроцький ще з дитинства малював заради забави,потім взявся за живопис просто випадково.

Після проведеної операції він,дивлячись у білу стелю,уявляв собі всілякі візерунки-від козацького бароко,до силуетів рідних краєвидів.Його уява діяла наче знеболююче,бо забирало його у другий світ картин.

Після одужання він додав сірим стінам лікарні фарб.Кожний куточок був розкрашений різними малюнками і візерунками.Василь почав пробувати різні види фарб,а згодом і взагалі сам почав їх варити.Згодом додавши до барвника вапно він винайшов своєрідну фарбу,яка сама по собі випромінювала колір.Таке могла створити тільки сама природа.

Глядачі,які розглядають його портрети,картини,довго милуються красою і унікальністю цих екземплярів.І ніхто не заперечить,що в нього справжній талант.Самобутній.Яскравий.