Прочитайте текст. Поділіть його на абзаци. Виділіть ССЦ.Визначте тему, основну думку, стиль та тип мовлення, внутрішньотекстові зв’язки. Випишіть ключові слова. Обґрунтуйтесвій вибір. Які мовні одиниці є метатекстовими?Із самого початку «Енеїди» складається думка, що мова поеми – ценевідшліфована розмовна стихія, що автор ставить собі за метупродемонструвати багатство української мови, не дбаючи про спеціальнийвідбір із стилістичною метою. Численні дослідники «Енеїди», опрацьовуючибагатство її лексики, указують на такі особливо широко використані в нійлексичні групи: назву одягу (окремо: головних уборів), назви предметівдомашнього вжитку, ремісничих знарядь, назви різноманітних будівель ізасобів пересування на суші й на морі, назви страв і напоїв, ботанічна номенклатура, назви диких і свійських тварин і птахів, назви свояцтва йспорідненості, військова термінологія. За М.М. Пилинського, у поемі переважає лексика конкретна, що й створює майжечуттєву конкретність її образів, проте І.П. Котляревський чимало вживаєабстрактних слів, частково запозичених з інших мов, на позначення різнихпочуттів, властивостей і станів, а також суспільних явищ. Відповідно дотрадиції травестійних творів і загального змістового спрямування особливохарактерною для поеми І.П. Котляревського є розмовно-побутова лексика зяскравим емоційним забарвленням (жартівливим, іронічним, пестливим, фамільярним, лайливим тощо Багатство і розмаїття усної розмовної лексикиу поемі «Енеїда» І.П. Котляревського знаходить своє продовження унагромадженні фразеології. П.П. Плющ відзначив майже 400 ідіоматичнихзворотів, поділивши їх на 70 семантичних груп. Індивідуально-авторськувидозміну фразеологізмів «Енеїди» досліджував М.Ф. Алефіренко. Середтипових він виділяє такі прийоми трансформації фразеологізмів: алюзію, подвійну актуалізацію, вклинювання, дискантне розташування компонентів, субституцію компонентів, граматичну метафору, порушення стилістичноїдистрибуції, еліпсис і контамінацію. Особливо часто, за дослідника, І.П. Котляревський використовує прийом дистантногорозташування лексичних компонентів фразеологізму. Аналізуючивикористання лексичних синонімів у поемі «Енеїда», Л.А. Лисиченко робитьтакі висновки, що, по-перше, автор використовував синоніми не стихійно «зметою викинути на очі читача все багатство словника народної мудрості», а переважно цілеспрямовано, згідно з художньо-естетичними настановами.По-друге, при оцінці лексичних синонімів і лексичного складу цього творувзагалі необхідно розрізняти мовну партію автора й мовну характеристикуперсонажів, позицію персонажів.Синоніми-лайки автор уживає переважно як засіб типізації персонажів. По-третє, синонімічні ряди в тексті складаються з двох, частіше з трьох одиниць.Двослівні ряди вживаються з метою уточнення, трислівні – з метою підсиленняінтенсивності дії чи міри виявлення (О. Важеніна).