1. Запишіть дієслова у дві колонки залежно від написання з не: Не/прийти, ненавидіти, не/дістати, нездужати (хворіти), не/волити, не/славити (ганьбити), не/славити (не не/долюблювати, не /переоцінити, нехтувати, не/переживати, не/добачити, не/добачати, не/прочитати, не/додавати, не/настачити, нещастить, не/дочути, не/дочувати (погано чути​

окремо:не прийти, не дістати, не водити, не славити(ганьбити), не переживати, не прочитати.

разом: всі решта слова

-Привит,(имя)
-Доброго дня(имя)
- Пробач,що трохи запизнилась.(вся)
-А що ти такого робила?
-Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця.
- Це добре. А на який мови?
-На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю!
- Не дивно,що писня була хороша!
-Чому?
-Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка  зачаровуе. 
-Тобто, справа в мови?
-Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект.
-Ти правий(ва)!  Бо  без мови не народилася писня. 
-З давна народ складае писни. А якщо не було  б мови то...
-Мабуть,була лише одна музика?
-Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати?
-Звичайно!
-Тоди ходим до мене?
- Давай!
Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)

Люди, які володіють нею вільно можуть дуже точно передавати відтінок мови, висловлюючи одну і ту ж думку або в дуже смішний манері (що неодноразово обговорюється в темах про те, як смішно звучать українські слова і вирази) так і поетичне. Особисто я можу говорити і на києво-полтавському діалекті, який вважається офіційним українською мовою, так і суржиком, так і з вживанням діалектів інших регіонів. За виразності його можна порівняти з іспанською мовою. Щось спільне є і з німецьким. Принаймні за словами точно (перше, що спало на думку слова кома і фарба, які в обох мовах мають схоже звучання і значення).

Одним з майстрів українського слова я вважаю відомого композитора і поета Володимира Івасюка. Одна його "Червона рута" - вже давно класика. Інші пісні не гірше. І дуже показово, що загинув він за дивних обставин.

Крім того, переконаний, що некоректно приводити в приклад прикордонні райони. Наприклад в Берегово велика частина міста говорить взагалі на мадярському, а в деяких селах цього району українського взагалі не знають - він ними і не треба, тому що до кордону 5 км і вони вільно ходять туди-сюди. Природно, що в таких місцях буде мішанина не на користь української мови, якого зараз в Україні, на жаль, і без того мало. Він практично не розвивається і залишився на рівні середньовіччя, а переважна більшість сучасних слів іноземного походження. Ось і виходить, що зараз українська мова виявляється тільки в піснях і анекдотах