Дивосвіт мистецтва дуже різноманітний. Все що навколо нас: природа, схід сонця, земля, спів птахів, люди-відображається у мистецтві, даючи нам змогу слухати, відчувати, насолоджуватись пейзажами, сміятись та плакати, зачитуватись поетичними рядками. Сила впливу творів мистецтва на людину дивовижна. Те, яким людина бачить світ, вона втілює в мистецтво
Мистецтво — це все найпрекрасніше, що створено руками й розумом людини.
Мистецтво-це, і картинні галереї повні унікальних полотен, що розкривають нам таємний сенс далекого минулого, пронесеного крізь століття, яке донині не втратило своєї актуальності, і візерунки майстерних рукодільниць, і ювелірно оброблені коштовні камені і метали, і світова література та багато іншого.
Твори мистецтва впливають на наші емоції, примушують нас хвилюватися, радіти, сумувати, любити й ненавидіти... А все, що торкається нашої душі, не забувається, бо пам'ять серця-то найміцніша пам'ять.
Україна з давніх-давен чарувала і дивувала вона приїжджих витворами мистецтва: різьбленням по дереву, куванням заліза, виготовленням скла та прикрас.
Особливе місце серед інших видів мистецтва посідає вишивка. Хто хоча б раз у житті бачив українську сорочку-вишиванку, той на все життя закохався в неї.
Саме тому людина не може існувати без мистецтва, як і мистецтво не може існувати без людини.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Виписати всі художні засоби з вірша:Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила.О, не згасни, ти, світло безсонних очей!Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чариВ серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари, І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, І тепер вже немає мені вороття.Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!Слово, коли ти живе, статися тілом пора.Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, Той не вмре, не здобувши нового добра.Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –Дай мені крила свої, хочу їх мати сама, Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, А як прийдеться згинуть за теє – дарма!