Добери кілька народніх прикмет у яких уживаеться прислівники з різними ступенями ознак дії

  1.чим холодніше останній тиждень лютого, тим тепліше в березні2.ні холодніше березня, ні тепліше травня квітень не буває.3.вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.4. вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.

  5.якщо граки, які зимували в україні, відлетіли на північ рано, то весняні води зійдуть раніше. 

Объяснение:

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.

Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.

Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

а що шанують пісні Марусі Чурай? Хочеться почати влучними словами знаменитої на весь світ Ліни Костенко : «Маруся Чурай – художня, високообдарована натура, творець пісень , які славнозвісні українському народу». Не погодитися з нею не можливо. Вона сказала наче у воду гляділа. Маруся Чурай гідна дочка свого народу, за що надовго увійшла в народну пам’ять. З першого погляду можна сказати, що Маруся була керована палким почуттям кохання та отруїла свого коханого Гриця. За що її було звинувачено у вбивстві. Але глибше проникаючись її життям ми бачимо, що це зовсім не так. Насправді Маруся Чурай зілля приготувала для себе, не витримавши болю від зради коханої людини, а Гриць Бобренко випадково випив зілля. За це її було притягнуто до суду. На ньому Марусі винесли жорстокий вирок – смертна страта. Але мудрий гетьман Богдан Хмельницький скасував своїм наказом безглуздий вирок. Пісні Марусі Чурай вчать любити та цінувати життя. Шанобливо ставитися до людей та речей, які варті уваги. Українська піснетворця відома майже у всьому світі. Її пісні ллються рікою та западають у душу. Вони надихали тоді козаків, а зараз воїнів на патріотичні почуття. Вона виховую любов до Батьківщини. Ці пісні є скарбом нашого народу. Вони цінні тим,що покликані зміцнювати дух та утверджувати національну гідність.