Складіть речення зі словами (можливо, очевидно) щоб вони були членами речення

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!

                                  

українцям?”

Український народ – один з найбільших європейських народів, який доводив свою велич протягом тривалого часу. Весь цей час ми перебували між різними цивілізаціями, наш вибір представлявся дуже складним, оскільки український народ завжди всім заважав і його хотіли знищити. Тим не менш, велич підтвердилася в тому, що наш народ зміг вижити, зміг стати достатньо сильним для створення власної великої держави. У той же час Україна сьогодні далеко не є достатньо сильною, щоб протистояти агресору. Ми бачимо, що з порушенням наших прав ми нічого не можемо вдіяти і часто звертаємося за до до інших країн. Держава складається з людей, тому головними винуватцями такої складної ситуації є самі українці. Чого ж нам всім не вистачає, щоб побудувати по-справжньому сильну країну?

Я думаю, що більшості людей у нашій країні не вистачає стратегічного мислення. За весь час існування новітньої незалежної України нам нав’язувалися невірні стереотипи, які українці чомусь приймали на віру і відстоювали повсюдно. Замість того, щоб думати власною головою, співвідносити факти і реальність,