I. Спишіть, розкриваючи дужки. Обгрунтуйте написання.1. Здобуд(е, иш освіту — побач(е, и)ш більше світу. 2. Любити не можна народів других, коли ти нелюбе, иш Вкраїну! 3. Не лізь у кропиву, то не е, и)шся е, и)ш весною, то за-плач(е, и)ш зимою. 5. Майбутнім ми мар(е, и)мо, а сучасним горду(є, ї)мо. 6. Чому ж ти, орле мій, зорлами не літа(є, ї)ш, акрила веслами волоч(е, и)ш по землі?. 7. Як дудку настро(є, ї)ш, так вона й гра-т(е, и)ме. 8. Скаж(е, и)ш – не верные, иш, напише, иш – не зітре, иш, відруба(є, ї)ш — не приточ(е, и)ш.II. Укажіть дієвідміну дієслів.​

Объяснение:

2.26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви, Чорнобиль став символом атомної небезпеки в світовому масштабі.В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.Інертні гази розсіялися в атмосфері і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися в основному в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.Чорнобильська катастрофа стала трагедією не лише для України, а й для усього світу.

На солом’яній стрісі сиділа зграйка горобців. Вони заклопотано цвірінчали про свої гороб’ячі справи. Аж тут прилетів до них чужий – невідомий їм, небачений ще на солом’яній стрісі.

Був він якийсь не схожий на інших горобців. Маленька голівка набундючена, шия коротенька. Дзьобик вередливий. Та найголовніше – біла пір’їнка у хвості серед сірого пір’я, вона виділялася особливо яскраво. Це був небачений горобець з білою пір’їнкою у хвості.

Тим часом кожному горобчикові хотілося ближче сісти до незнайомця, щоб добре його роздивитися. Кілька разів горобчики доторкнулись дзьобиком до білої пір’їнки. Хтось найцікавіший смикнув її, і вона впала, а вітер підхопив та й поніс далеко-далеко. І горобець перестав бути незвичайним.

Объяснение: