Твір-оповідання на тему читання або письмо

Відповідь:

Пояснення:

Так і молилась би; відгук у пресі; зі щедрувальниками; працюючи ударно й дружно; у розквіті сили і вроди; в єдності; позичив зо два мішки борошна; зібралися вчасно; світло і морок; розіслати указ; будуючись у Сваляві; над уквітчаною залою; пісня, в якій туга і печаль; напитись із дзбанка; котитись обочиною; помилитись у вправі; ймовірний варіант; зі щемливими почуттями; зимостійкість і врожайність озимини; Микола і Євген; пересуватися вдвічі швидше; слухати у звукозапису; якщо вже на те йдеться; познайомитися зі знаменитістю в Україні; уступ кручі ліпився над станом; залишилося в уяві; черпати з джерела

Кульбаба знають всі. Жовті розсипи його квіток зустрінеш весною в саду, на вулиці, біля доріг, на лісових галявинах. Рослина любить однаково і сонечко, і тінь. Його топчуть люди, їдять тварини. А кульбаба росте собі і росте — гордий і витривалий. Зустріти кульбаба можна майже по всій території Росії, за винятком Арктики, високогір’їв і пустельних районів. Цвіте рослина в квітні-червні. Пізніше — у другій половині літа гається вторинне цвітіння. Всі знають голі довгасті виїмчасті листя кульбаби, зібрані в розетку, його довгі порожнисті квітконоси з великими кошиками золотисто-жовтих квітів. Але далеко не всі знають, що це рослина вже давно числиться в списках зеленої аптеки. Його сік застосовував ще Авіценна. У Стародавньому Римі використовували кульбабу для виведення веснянок і «печінкових» плям на шкірі. Не забували його і в середні віки.
В даний час в якості лікарської сировини медицина використовує корінь кульбаби: М’ясистий, стрижневий — він служить рослині для відкладення запасів поживних речовин.