«Вправа з ключем». Обведіть кружечком номери речень, які є безсполучниковими. 1. До мене мрія підійшла, поклала руку ніжно-ніжно (О. Олесь 2. Сповзали сутінки, осінній вечір надходив несподівано і рано (Ю. Збанацький). 3. По цих непролазних пущах, можливо, ніколи не ступала людська нога (М. Коцюбинський). 4. Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 5. Горить жоржини цвіт прощальною красою, над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра). 6. Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю свої довгі коси (М. Коцюбинський). 7. Тільки яри та провалля, повні пітьми, туману й холоду, грізно чорніли геть навкруги (М. Коцюбинський). 8. Заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко). 9. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 10. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко). 11. Було ще рано; сині роси зблискували на травах; сонце заспане купалось на левадах (І. Цюпа). 12. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 13. Знову осінь над гаями, жовтий лист сади встеля (Т. Масенко). 14. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). 15. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 16. Вкусиш гіркого — пізнаєш ціну со- лодкого (Нар. творчість). Ключ. Із других букв перших слів безсполучникових складних речень складіть слово і запишіть його.

У наше бурхливе століття, коли всі сфери життя постійно вдосконаляться й розвиваються, важко знайти будинок, офіс або підприємство, у яких не було б комп’ютера. Важко знайти й людини, навіть серед дітей дошкільного віку, що не мав би найпростіших навичок роботи із цією розумною машиною. Те, що ще кілька десятків років тому здавалося чимсь незрозумілим, невідомим, складним і майже фантастичним, тепер стало звичайній і доступним навіть дитині. Багато хто вже не представляють своєї роботи, навчання й повсякденного життя без комп’ютера

Перші електронні машини були придумані для того, щоб до людині робити складні математичні обчислення, зберігати в пам’яті численні величезні формули. Але згодом виявилося, що ці машини можуть зберігати й відтворювати будь-які інші види інформації. Багато функцій виконує цей корисний і необхідний пристрій: і числові розрахунки, і печатка книг, і створення й зміна малюнків, фотографій, кінофільмів, музики. За до комп’ютера виробляється керування сучасними машинами, заводами, літаками, космічними кораблями. Фізика, хімія, медицина, машинобудування, промисловість, торгівля – яку галузь не візьми, всі вони оснащені комп’ютерами й працюють по заздалегідь заданих програмах

Комп’ютер перетворився в універсальний засіб для обробки всіх видів інформації, використовуваних людиною. З дитячого років ми звикаємо до захоплюючих комп’ютерних ігор, захоплюючим «обучалкам»; ми вчимося читати, писати, малювати, не відходячи від екрана; відразу дивимося фільми, слухаємо музику. Наші батьки за до цієї машини становлять і передають документи, пишуть ділові листи, спілкуються з колегами по бізнесі. Сучасні досягнення дозволяють швидко зв’язуватися за до нтернету з будь-якою крапкою земної кулі й дізнаватися про усім саму нову інформацію. За до комп’ютера можна розробити обстановку будинку, що відповідає всім смакам і бажанням людини, підібрати підходящий стиль в одязі, зачісці, косметиці й багато чого інше

Звичайно, все це дуже важливо для людини. Тому користь від комп’ютера величезна. Але останнім часом учені й медики стали всі частіше говорити про те, що цей пристрій не так вуж безпечно для здоров’я людей. Ми настільки звикли, що багато чого можна зробити за до машини, що нам не хочеться самостійно писати, робити навіть найпростіші обчислення

«Навіщо ж, – думаємо ми, – усе робити вручну, якщо варто тільки нажати кнопку – і комп’ютер все зробить за нас»

А різноманітні комп’ютерні ігри так захоплюють, що ми забуваємо про багатьох інших справах, турботах, обов’язках і, немов зачаровані, продовжуємо дивитися на екран, стискаючи в руці «мишку? У такі хвилини ми зовсім не замислюємося про те, що екран комп’ютера – це сильне випромінювання, небезпечне для зору. Довгі годинники, проведені біля цієї машини, можуть викликати головний біль, утому й нездужання. Сучасні дослідження показують, що все це – частина тієї шкоди, що може принести організму людини комп’ютер. Саме тому ті, хто розробляє останні моделі цих машин, у першу чергу думають не про те, які ще нововведення додати в нову модель комп’ютера, а про те, як зробити її менш небезпечної й шкідливої для здоров’я людини. Звичайно, навіть усвідомлюючи варту перед нами погрозу, ми вже не зможемо відмовитися від послуг розумної техніки

Але я сподіваюся, що в наш розвитий століття вчені дуже незабаром знайдуть б винайти машину, що буде зовсім безпечної для людей. І тоді комп’ютер буде приносити тільки користь!

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !