159. Випишіть підряд іменники І і II відмін у три колонки: 1) тверда;2) мішана; 3) м’яка група. Мураха, ясен, груша, горище, здоров’я, вишня, вдача, стихія, життя, діжка, знання, морж, острівець, змішувач, сміх, стебельце, діжа, лихо, квітень, озеленювач, затишшя. Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: вислів А. Сент-Екзюпері.

Ми звикли, що доброта частіше виражається вчинками. Є деякі люди, які роблять багато хороших справ, але вкрай скупі на добрі слова. Такому скажеш а він тобі буркне у відповідь щось нерозбірливе. А добре слово, як відомо, і кішці приємно. А інший солодко говорить, який він добрий, а доброти-то від нього ніхто ніколи не бачив.

Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.

-         Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:

-         Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.

-         Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.

-         Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.

-         Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.

-         Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.

-         Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.

1 Відокремлення узгоджених означень, виражених дієприкметниковими і прикметниковими зворотами, а також одиничними дієприкметниками і прикметниками, залежить від їхнього місця в реченні щодо іменника, якому вони підпорядковуються, а також інформативного навантаження основного члена відокремленого звороту. 1. Відокремлюються поширені постпозитивні узгоджені означення (дієприкметникові і прикметникові звороти) , близькі за значенням до підрядних означальних речень. Вони містять додаткове повідомлення про предмет, виражений означуваним словом — іменником, характеризують його: «Новий п'ятиповерховий будинокінституту, обкладений білою керамічною плиткою, світлою примарою випливав з туману»