Усі слова з лм-, палу- написано правильно в рядку:а) пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена;б) півмісяць, пів’яблука. пів-Одеси, пів Дніпра;в) пів’ясена, пів-України, півмашини. полукіпок;г) півуроку, пів-усмішка, півкниги, пів-Києва.​

в) пів’ясена, пів-України, півмашини. полукіпок

Називний ві́сім мільйо́нів дев’ятсо́т со́рок п’ять ти́сяч чоти́риста вісімдеся́т сім

Родовий         восьми́ (вісьмо́х) мільйо́нів дев’ятисо́т сорока́ п’яти́ (п’ятьо́х) ти́сяч чотирьохсо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) семи́ (сімо́х)

Давальний восьми́ (вісьмо́м) мільйо́нам дев’ятиста́м сорока́ п’яти́ (п’ятьо́м) ти́сячам чотирьомста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) семи́ (сімо́м)

Знахідний ві́сім мільйо́нів дев’ятсо́т со́рок п’ять ти́сяч чоти́риста вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) сім (сімо́х)

Орудний вісьма́ (вісьмома́) мільйо́нами дев’ятьмаста́ми (дев’ятьомаста́ми) сорока́ п’ятьма́ (п’ятьома́) ти́сячами чотирмаста́ми вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) сімома́ (сьома́)

Місцевий у восьми́ (вісьмо́х) мільйо́нах дев’ятиста́х сорока́ п’яти́ (п’ятьо́х) ти́сячах чотирьохста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) семи́ (сімо́х)

Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.
Я підійшов ближче. І сказав:
- Не дуже-то тямовитий у тебе костюм!
Крихітка-космонавт відповів:
- Нашій цивілізації так не здається.
Я вирішив запитати:
- А де ця ваша цивілізація?
- О, дуже далеко! Я не знаю, як ви називаєте цю зірку. — відповів космонавт, вказуючи блискучою рукавичкою в небо.
Але там не було ніякої іншої зірки, крім ласкаво сяючого сонця.
- А як ти сюди потрапив?
- Мій космічний корабель вийшов зладу. Ходімо, я тобі його покажу.
Спочатку я мав сумніви. Але коли я побачив цей дивний пристрій — вони зникли. Це була не дуже велика посудина з безліччю кольорових вогників.  Я хотів детальніше одивитися цей корабель, але коли доторкнувся до нього, то мне вдарило струмом. У голові запаморочилось і я впав. А коли відкрив очі, навколо не було нічого дивного. Друзі звичайно не повірили мені, коли я їм розповів про цей випадок. Але ж ви вірите?